Рецепти
 
Ми на FaceBook | Ми в Pinterest |
 
логін :
пароль :
Реєстрація на сайті
Нагадати пароль?
 
Рецепти
 


Відповісти
 Улюблені вірші
KASYA
3 лютого 2013 22:21
Повідомлення #341


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Іван Малкович

ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ
Старосвітська балада

Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як дитя,
і жене його у спину
сірий маятник життя, —

щоб не вештав уночі
при Господній при свічі,
щоб по світі не тинявся
із янголом на плечі.

Віє вітер вировий,
виє Ірод моровий,
маятник все дужче бухка,
стогне янгол ледь живий…

А він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча.


ЛУБОК

Десь на звалищі, між будяками,
на вугіллі, що мокне роками,
янголів два:

один одному крила воскує,
один одного в очі цілує, —
дожидають Різдва.

Поруч з ними дитятко гоже,
і ніхто розпізнати не може:

хто кого береже? —

чи дитятко цих янголів, а чи
білокрилі — дитятко, що скаче —
в небо важиться вже.

На цій чорній землі — що робити
білим янголам? — вугіль дробити
чи ридати в блакить?

Кожен янгол волить цю ж хвилину
в сад небесний віднести дитину,
але Бог не велить…

Десь, де скидано голі ялинки,
де брудні помаранчів шкуринки,
на померзлій траві

двоє янголів, з ними — дитятко,
в кулачкові затисло колядку, —
вже й по Різдві.

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
lana
5 лютого 2013 16:58
Повідомлення #342


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Красавица в автобусе сидела у окна,
И с завистью вздохнула я:
"Мне стать бы как она".
Но девушка на выход поднялась, заковыляв,
И вдруг я поняла: "Она идет на костылях".
О, Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Есть две ноги. И мир я благодарно принимаю.

Я заболталась с продавцом, он был умен, красив,
Еще раз за покупками зайти он пригласил.
Он мне сказал: "Дай Бог здоровья вам на много лет.
Как жаль, что я не вижу вас. Я от рожденья слеп".
О! Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Я зрячая. И мир я благодарно принимаю.

Прелестный мальчуган, как изваяние само,
Сидел, не двигаясь, и я сказала: " Мальчик мой,
Что ж ты один ? Твои друзья играют за углом".
Но безучастно он сидел. Я поняла: " Он глух "...
О, Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Я слышу жизнь. И мир я благодарно принимаю.

Есть ноги. Я могу бродить наедине с собой.
Восторженно глаза глядят на небо голубое.
Есть уши, я слышу рокот дальнего прибоя...
О, Господи!
Прости, когда стонать Я начинаю...
Благословенна я. И мир с любовью принимаю...

P. S. Дай Бог здоровья всем, терпения!
Как много в мире горя, настоящей боли, слёз ... !!!
Не тратьте чувств своих досадным мелочам,
на мелкие обиды и случайности...
Встречайте новый день с поднятым настроением
И не грустите Вы по пустякам!
Цените жизнь! Любите каждое мгновение!
Благодарите за то, что имеете
И не отчаиваетесь если что-то идет не так.
Жизнь прекрасна, если смотреть на ее достоинства.
Перейти на початок сторінки
ОЛЕСЯ
7 лютого 2013 01:39
Повідомлення #343


Файна господиня
  • 51

Репутація: 613
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 2931
Реєстрація: 12.10.2012

ICQ:--

Бали: 5554
Закон переходу кількості в якість

Наша зустріч так хутко пройшла,
Знов було мені тепло з тобою.
Відчуваєш, як кількість тепла
Переходить у якість любові?

Тихо тануть відлуння зітхань
Під склепінням порожніх вокзалів.
Чуєш, друже, як кількість прощань
Переходить у якість печалі?

Семафори в пітьмі маячать, -
Це моє добровільне вигнання.
Бурштином загусає печаль,
Переходячи в якість чекання.

"Ти не тут - я не там," - перестук,
Паровозне ритмічне стаккато.
Чим обернеться кількість розлук,
Якщо довго чекати... чекати...
автор: alla.megel

--------------------
смачно як в матусі
Перейти на початок сторінки
Soni
9 лютого 2013 09:56
Повідомлення #344


Файна господиня
  • 51

Репутація: 2592
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 1893
Реєстрація: 22.10.2010

ICQ:--

Бали: 6901
Дуже мені сподобались ці рядки, прошу вибачення , мовою оригіналу

Молодость и зрелость сели на скамейку…
Молодость сказала: «Ты как я сумей-ка…»
Зрелость отвечала: «Красота не вечна,
Научись делиться красотой сердечной…»

Молодость, с насмешкой: «Что в тебе такого?
Дом, семья, работа… Скучные оковы…»
Зрелость улыбалась, будто младшей дочке:
«Без оков семейных люди — одиночки…»

Молодость твердила: «Всё во мне прекрасно,
Молода, свободна, и красива, ясно?»
Зрелость отвечала: «Я тебя мудрее,
И с тобой, малышка, спорить не посмею…
Повзрослей, узнаешь, счастье не в свободе,
Не в ночных гуляньях, не в Парижской моде…»

Молодость смеялась: «Глупости всё это,
Раз не в этом счастье, значит счастья нету»
Зрелость отвечала: «Нет, оно бывает,
Если жить с любимым небо позволяет,
Если смех детишек слышится из дома…
Ты ещё со счастьем, крошка, незнакома…»

Молодость спросила: «Если правда это,
Что ж ночами плачешь и о чём секреты?»
«Я ночами плачу, - зрелость говорила -
Потому что раньше это не ценила…"
Перейти на початок сторінки
KASYA
15 лютого 2013 23:07
Повідомлення #345


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Кошеня на долоні
завбільшки з клубочок вовни
ніжність лиже шорстким язиком
ніжність стискає горло і груди
як ремінь безпеки
як шаль Айседори
і засинає отут
під адамовим яблуком

автор: Мар’яна Савка

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
KASYA
25 лютого 2013 22:10
Повідомлення #346


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Сьогодні день народження Лесі Українки:

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти
Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш мов руїна, листом вкрита, —
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Їм добре так удвох, — як нам з тобою, —
А прийде час розсипатись руїні, —
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?
Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
KASYA
1 березня 2013 16:58
Повідомлення #347


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Старесенька іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно.
Горить ліхтар - ніхто не погасив.

Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать!

Ну космос, ну комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади, -
і так по крихті, крихті Україна
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе, пізно, але є ж!
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...

Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть, хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя.

Ліна Костенко

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
svet
15 березня 2013 11:41
Повідомлення #348


Молода господинька
  • 34

Репутація: 194
Група: Відвідувачі
Повідомлень: 183
Реєстрація: 1.06.2012

ICQ:--

Бали: 899
Удачная на днях была охота,
Легко нашел я логово волков.
Волчицу сразу пристрелил я дробью,
Загрыз мой пес, двоих ее щенков.
Уж хвастался жене своей добычей,
Как вдалеке раздался волчий вой,
Но в этот раз какой-то необычный.
Он был пропитан, горем и тоской.
А утром следующего дня,
Хоть я и сплю довольно крепко,
У дома грохот разбудил меня,
Я выбежал в чем был за дверку.
Картина дикая моим глазам предстала:
У дома моего, стоял огромный волк.
Пес на цепи, и цепь не доставала,
Да и наверное, он бы помочь не смог.
А рядом с ним, стояла моя дочь,
И весело его хвостом играла.
Ничем не мог я в этот миг помочь,
А что в опасности - она не понимала...
Мы встретились с волком глазами.
"Глава семьи той", сразу понял я,
И только прошептал губами:
"Не трогай дочь, убей лучше меня."
Глаза мои наполнились слезами,
И дочь с вопросом: Папа, что с тобой?
Оставив волчий хвост, тотчас же подбежала,
Прижал ее к себе одной рукой.
А волк ушел, оставив нас в покое.
И не принес вреда ни дочери, ни мне,
За причиненные ему мной боль и горе,
За смерть его волчицы и детей.
Он отомстил. Но отомстил без крови.
Он показал, что он сильней людей.
Он передал, свое мне чувство боли.
И дал понять, что я убил ДЕТЕЙ.
Перейти на початок сторінки
KASYA
21 березня 2013 22:12
Повідомлення #349


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Сьогодні – Всесвітній день поезії:



Коли до губ твоїх лишається півподиху,
коли до губ твоїх лишається півкроку —
зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
той шепіт мою тишу синьо крає!
І забуваю я, що вмію дихати
і що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
і впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
півподиху у горлі застрягає.

Зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко...
Але до губ твоїх лишається півподиху,
до губ твоїх лишається півкроку.

Григорій Чубай[i][/i]

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
KASYA
4 квітня 2013 14:16
Повідомлення #350


Файна господиня
  • 51

Репутація: 544
Група: Кондитер
Повідомлень: 635
Реєстрація: 24.01.2012

ICQ:--

Бали: 1254
Знайшла такий вірш на "Одноклассниках", тому російською....


Молитва за маму

Помоги, Господь, моей маме,
Сохрани её и спаси.
Утоли все её печали,
Все тревоги прочь унеси.

Отведи от неё недуги,
Все болезни её исцели.
Поцелую мамины руки
И Тебе поклонюсь до земли…

Будь к ней милостив, Боже Святый,
Укрепи её силы и дух.
Бог-Спаситель, за нас распятый,
Не отринь, приклони Свой слух

Ты к молитве моей тревожной,
Ради Мати Пречистой Твоей.
Всё, Господь, для Тебя возможно.
Ты же слышишь молитвы детей.

Не оставь, Господь, мою маму,
Исцели её, благослови,
Мою милую, добрую самую.
Благодать ей Свою яви…

Автор Арина Забавина • 19 марта 2013
С сайта http://www.inpearls.ru/

--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Перейти на початок сторінки
 
« · Поезія · »
Быстрый ответ Відповісти




1 люд. читає(ють) цю тему (гостей: 1)
Користувачів: 0

  Зараз: 29 квітня 2024 11:26

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ
 
Оголошення
 
Нове на форумі
 
Вершки 33%
  Пише Натонька (14 лютого 2021 14:31)
Гарні книжки для дітей
  Пише ОЛЕСЯ (21 січня 2020 07:14)
Огірочки з кетчупом "Чилі"
  Пише ole4ka (30 січня 2019 23:32)
Миколая
  Пише ОЛЕСЯ (2 грудня 2018 03:47)
Дієтичне харчування
  Пише ОЛЕСЯ (20 листопада 2018 23:04)
Заробіток в інтернеті
  Пише Яруська (12 листопада 2018 20:24)
Сушка для фруктів, овочів
  Пише ole4ka (6 серпня 2018 14:35)
Запитання.
  Пише Натонька (28 червня 2018 22:20)
Східниця
  Пише Чуня (11 травня 2018 16:45)
Поможете голосами?
  Пише galalviv (27 квітня 2018 16:09)
Зараз на сайті
 
Всього на сайті: 22
Гостей: 20
Користувачі: - відсутні
 
 
  © 2009-2023 DreamFood.Ua Всі права дотримано.
   
bigmir)net TOP 100