Він мені так припав до душі, що його переписала. А тепер бачу, що не тільки мене він вразив.
Дякую, Ірина! Мене цей вірш вразив давно. Років десять тому часто чула його по українському радіо, навіть не як вірш, а як пісню. Виконував Теодор Кукурудза, він же є і автором музики. Намагалася відшукати слова, та все марно. Тільки завдяки інтернету це стало можливим. А не вражати і не хвилювати вірш Віктора Баранова "До українців" просто не може!
не впевнена чи саме сюди потрібно написати, але...ось знайшла в неті і хочу з вами поділитись
ЖАБА І БУГАЙ
На мілководді у ставку маленька жабка грілась, Аж тут рябого бугая на березі уздріла. – Це хто такий? – пита вона. Відказують: – Бугай! – Ти ба, яким здоровим зріс, аж застить небокрай. Я теж такою можу стать, лиш трішечки надмусь, Повітря в груди наберу, та ще й над ним здіймусь. І стала жаба що є сил і тужитись, і пнутись, Щоби ще більш за бугая у розмірах роздутись. Все крекче, піниться, сичить, поволі дметься-дметься – Але й до ратиці його ніяк не добереться. Кричить їй жаб’яча рідня: – Посестро, схаменися! Ще луснеш здуру, не дай Бог! Прочумайся, не дмися! Та їх не слухала вона, а далі пнулась-дулась, І справді луснула за мить — на шмаття розітнулась.
Якщо ти жабою вродивсь, То бугаєм не стати. Сиди в болоті і не пнись Пастися-ремигати. І хоч ти дмись, хоч понт ганяй – А луснеш у моменті. Не вийде з жаби бугая, З нікчеми — президента.
Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива Зібравши для ката, сама умирала І з голоду навіть згубила слова, Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла І ціла могилою стала, Як сльози котились і в демона зла, Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі Вся сходила кров’ю і слізьми стікала І дружної помочі ждала собі, Європа мовчала... Олександр Олесь, 22.08.1931 рік
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
І кожна жде нектарів із роменів, І кожна вірить у меди весіль, А доля щастя ділить поіменно: Одним - солодке зілля ллє таємно, А більшості- ожинову купіль...
(Наталя Баклай)
Господи Всевишній Всемогутній Боже чому Ти посилаєш мені тих котрі співають пісні про Тебе і не пришлеш того хто перев*яже рани на моєму тілі
де була моя душа коли не було мого тіла вона хоче повернутися туди тут їй боляче вона плаче сухими слізьми пекучими- мов жаринки я ненавиджу своє тіло- це в*язниця моєї душі
(О.Покидько)
(матерям, що при живих дітях живуть у притулках для старих)
у Судний день Мама воскресне І в Рай прийде бо коли ще жила її розіп*яли Рідні діти
Шибки любові ...На кутку мужиків не було... В кожній хаті- вдовині болі. Повоєнне моє село- Веретеном покручені долі. ...Дід з війни. як з тюрми ішов, Дід минув нашу хату скраю, А забрів до вдови в любов. Прямо з пекла- сьорбнути " раю". ...А кумасі вночі не сплять, А новини летять з розгоном, І як, врешті, прийшов солдат, Баба стріла його ... макогоном. І не раз "бойовий" макогон Походжав по шибках у Маньки. Дід не міг спинити погром, Вікна склив, випивав дві чарки, І ходив ,майже, двадцять літ, Й двадцять літ баба вікна била. Хай надворі чи сніг, чи цвіт- Діда сила нечиста водила. І летіли шибки в бур*ян, І кляла баба душі й кості: -Ой, допоки ж оцей обман, Що додому ти ходиш в гості?! ... Вже як я зіп*ялася в дівки, То колись "під гарячу руку" Розказали мені жінки Про любовно-скляну науку. Не судила я ,діду, Вас, Але бабу спиняла часто, Наче знала, що прийде час, Коли я буду красти щастя . ...Б*ють, бабусю, мені шибки, Бо вина моя в тім велика- Крізь заміжні мої роки Я чужого люблю чоловіка. Як мені пояснить хоч раз, Як мені оправдать Марію, Якщо я не вдалась у Вас, А вдалась у дідову мрію?!
...Все верта на круги своя- В часі, просторі, і у слові: Крутить -вертить людей земля, Й б*ють "на щастя" шибки любові.