Рецепти
 
Ми на FaceBook | Ми в Pinterest |
 
логін :
пароль :
Реєстрація на сайті
Нагадати пароль?
 
Рецепти
 


Відповісти
 Улюблені вірші
lana
21 вересня 2010 19:57
Повідомлення #111


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Я приеду - разлукой измучена -
В ненаглядный родительский дом.
По морозцу приеду трескучему,
Чтобы дым из трубы - столбом.

Я приеду в родную метелицу,
Чтобы ветер калитку рвал,
Обнимая меня, изменницу,
Как когда-то давно обнимал…

Постою на крылечке проваленном,
Выдыхая удушливый ком…
И не выйдет отец в новых валенках,
И ни мама, прикрывшись платком…

Я с повинной вернусь к милой родине,
Да не к «малой» (не знаю такой!),
Если листья душистой смородины
На чужбине мне пахнут тоской.

Я из маминой чашечки - с горечью
Пригублю за свиданье вина…
И на пару с завьюженой полночью
Буду выть у родного окна.

***

Зелёный ,обшарпаный ,старенький поезд...
Я каждый вагон расцелую глазами...
Отправь меня в Детство,где травы по пояс,
Где дождь размывает запретные грани...

Где можно чумазой из мокрого сада
Явиться под вечер к воркующей печке ,
Уверенной твёрдо ,что мне будут рады-
Промокшей до нитки заблудшей овечке...

И россыпи яблок в девчачьем подоле ,
Сокровищем бабушке в тёплые руки!
В ведёрке царапины вымыть от боли...
Мелодией сна уничтожить все звуки...

В пуховых подушках проснуться счастливой
Под взглядом,в окно постучавшего, клёна...
Обои в цветочек уютностью милой...
С рождения ,кажется , с ними знакома...

Зелёный ,обшарпаный ,старенький поезд
Меня на перроне сегодня оставил...
Уехал к тем травам ,что были по пояс ,
В яблочной памяти грустью растаял..
Перейти на початок сторінки
lana
21 вересня 2010 23:06
Повідомлення #112


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Подруга-осень
Заходи-ка, рыжая подружка!
Не стесняйся, я тебя ждала,
Чтоб с тобой о жизни поделиться,
Бабьи посиделки собрала.
Ты, подруга, даришь нам мгновенья:
В сентябре июльские деньки,
Словно от исчезнувшего лета
В осень телефонные звонки.
Не с пустыми ты пришла руками:
«Бабье лето» в сумке принесла
И еще две тайны, два секрета
Для моих девчонок припасла.
«Погрустите, девочки, поплачьте», —
Скажет осень — старшая сестра.
Это вам облегчит душу,
Как молитва чистая с утра.
И порадуйтесь, девчонки, тоже,
Хоть для радости нет видимых причин...
Добрым словом вспомните ушедших
И пришедших в вашу жизнь мужчин.
Боль свою из сердца отпустите
И не дайте ей вернуться вновь,
Если что — мне в осень позвоните,
Номер тот же: вера и любовь!


Перейти на початок сторінки
lana
23 вересня 2010 18:00
Повідомлення #113


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
А капли на стекле выстукивали код,
Шёл мелкий дождь. Осенняя хандра.
А наше счастье - грустный эпизод
Прогноз не актуальный... На вчера.

Срывает осень лист календаря.
Кружится листопад. Грибной сезон.
А наше счастье нотой сентября -
Сегодня по прогнозу вальс бостон.

Откроет вечер новый нотный лист.
Притихший парк и клавиши берёз.
А наше счастье - грустный пианист.
Звучит сольфеджио осенних грёз.

Художник написал простой пейзаж:
Дождливый вечер, в лужах воробьи.
А наше счастье - межсезонный шарж,
Большой театр маленькой любви.

Пройдёт и это, время сгладит боль.
Плохой сезон. И мы с тобой - слабы.
А наше счастье... на отметке ноль,
И завтра... минус десять несудьбы.
Перейти на початок сторінки
Ластівка
23 вересня 2010 18:09
Повідомлення #114


Голова профкому
  • 51

Репутація: 916
Група: Модератор
Повідомлень: 1839
Реєстрація: 27.04.2010

ICQ:--

Бали: 2171
Ти далеко. Ніколи
Не пригорнеш мене.
Ніби в замкнутім колі
Все життя промайне.
Я дала тобі слово
Та життя не стоїть -
Проти волі раптово
Повертається вмить.
Я тебе забуваю І чуттями всіма
Потихеньку звикаю, Що тебе вже нема.
Граєм ми свої ролі, Лише серце болить,
Не витримує болю І до тебе летить.
Повернися, благаю! Не барися, не жди,
Бо навіки втрачаєш Ти мене, назавжди.
Я не прийду ніколи, Хоч стомилась одна.
... В зачарованім колі Все життя промина...

--------------------
Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу
Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу
і мудрість відрізнити одне від другого
Перейти на початок сторінки
lana
24 вересня 2010 13:30
Повідомлення #115


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Причёсана... прилизана... уложена...
Не радует... количество побед...
Я холодна?... Скорее... заморожена...
Так защищаюсь... от Житейских бед..

Накрашена...припудрена... ухожена...
Вновь... в бархатный сезон... лечу на юг...
Я не считала, сколько... мною брошено...!!!
Так защищаюсь ...от Душевных мук....

Запахнута... зашорена... застёгнута...
Ранимость - это... главный... мой изъян...
Душа... моя вовнутрь, как... линза вогнута...
Так защищаюсь.... от Сердечных ран...

Растрёпана... заплакана... расхристана...
Все губы... искусала ...до крови....
Мой выбор... не случаен, мною... выстрадан !
Я просто... защищаюсь - от Любви!

Причёсана...накрашена... ухожена ...
Прошу тебя, мне больше... не звони!
Зачем явился...в жизнь... мою... непрошенным?
Я просто.... Защищаюсь! - Извини!!!

***


Красивая женщина – это профессия.

И если она до сих пор не устроена,

ее осуждают и каждая версия

имеет своих безусловных сторонников.

Ей, с самого детства вскормленной не баснями,

остаться одною а, значит, бессильною,

намного страшнее, намного опаснее,

чем если б она не считалась красивою.

Пусть вдоволь листают романы прошедшие,

пусть бредят дурнушки заезжими принцами.

А в редкой профессии сказочной женщины

есть навыки, тайны, и строгие принципы.

Идет она молча по улице трепетной,

сидит как на троне с друзьями заклятыми.

Приходится жить – ежедневно расстрелянной

намеками, слухами, вздохами, взглядами.

Подругам она улыбается весело.

Подруги ответят и тут же обидятся…

Красивая женщина -это профессия,

А всё остальное – сплошное любительство!



Роберт Рождественский


Перейти на початок сторінки
Ластівка
24 вересня 2010 22:06
Повідомлення #116


Голова профкому
  • 51

Репутація: 916
Група: Модератор
Повідомлень: 1839
Реєстрація: 27.04.2010

ICQ:--

Бали: 2171
Виглядай мене, мамо, із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу
Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу – ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо, болем серце не край.
Я на крилах нестимусь у наш сонячний рай.
Через хащі і морок, перешкоди й біду –
Все здолаю, все зможу, а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря, споришеві стежки,
Я до вас першим вітром прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства з дорогого села,
Звідкіля мене доля у світи повела.
В снах вже маряться квіти у дворі під вікном,
Добротою повиті й материнським теплом.
Оживе біла хата, скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла… Вже лечу – зустрічай.
Віктор Геращенко

--------------------
Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу
Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу
і мудрість відрізнити одне від другого
Перейти на початок сторінки
Ірка-Шкірка
30 вересня 2010 10:54
Повідомлення #117


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1763
Група: Модератор
Повідомлень: 3994
Реєстрація: 19.01.2010

ICQ:--

Бали: 7250
Головне в житті.


Радій життю, воно прекрасне!!!
Живи красиво кожен день!!!
І навіть, коли сонце згасне,
Поринь у вир і світ пісень!!!

Радій любові, кожній миті,
Тоді тобі скажуть слова –
«Для мене ти – найкраща в світі!!!
Назавжди будеш, і була!!!»

Коли не так щось – почекай,
Навіть не думай сумувати,
Прийде свій час – ти покохай,
Й тебе вже хтось буде чекати!!!

Буде чекати кожну мить…
Й все найдорожче віддавати…
В твої обійми прилетить –
Бо головне в житті – КОХАТИ!!!

автор Krasa
знайшла тут: chervone.com/forum/11-1220-1#13153
Перейти на початок сторінки
lana
1 жовтня 2010 03:40
Повідомлення #118


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Мов обридлу в горлі кістку,
Я думки ворушу, ворушу...
Син у дім приведе невістку,
В нашу хату – людину чужу!

Чи ж я мати була недбайлива,
Чи не так я варила, пекла?
Що отак, ну, ні сіло ні впало,
Треба вже й старостів засилать.

Ти ж і дому не будеш триматись,
Бо тобі оженитись аби!
Ну, посадиш її серед хати,
Що я буду із нею робить?

На подвір”ї відтюкали гості.
Мов отарою, збита трава.
На невістку позиркую гостро,
Бач, як вдома! Ввійшла в права!

Усміхаються вимиті вікна,
Бубонить щось під кришкою борщ.
Відпочинку не зна навіть віник,
За таким чоловіком - чого ж?

Мов метелик, тими руками!
Молода та швидка, беручка.
Зупинилась край столика: “Мамо!”
Так говорить лише дочка.

Т.Голобородько
Перейти на початок сторінки
Людмилка
1 жовтня 2010 12:13
Повідомлення #119


Молода господинька
  • 34

Репутація: 24
Група: Відвідувачі
Повідомлень: 80
Реєстрація: 16.09.2010

ICQ:--

Бали: 209
Ты знаешь, я сегодня не проснусь,
Мне неохота быть частицей мира.
Я просто сонной неге улыбнусь
И убегу туда, где дремлет лира.

Какой же непреклонный этот мир!
И как мне тяжело порой бывает.
Слова не могут вырваться в эфир,
И час за часом только напрягает.

Я не могу понять: ну почему
Жестоким и нелепым мир бывает?
И люди часто бесятся, к чему?
Чего они хотят все кто-то знает?

Еще не понимаю иногда
Тех, кто тебя использовать стремится.
Неужто нет у тех людей стыда?
И им самим не хочется добиться?


Еще не понимаю я людей,
Которые главней себя считают,
А сами и ни белых лебедей,
И очень умных не напоминают.

И все тебя стремятся раздавить,
Умом ли или глупостью отборной.
Но я не в праве их ни в чем винить,
Ни интеллект, ни юмор подзаборный.

Мне просто интересно поглядеть
На мир, в котором я за тонкой гранью,
Из-за которой буду лишь смотреть
На то, как мир играется с реалью.

Ведь хочется порою осознать:
Что ты для мира значишь своей ролью?
Хотя в душе боимся мы понять,
Что ничего не вносим своей болью…

--------------------
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Перейти на початок сторінки
Оля-ля
1 жовтня 2010 22:32
Повідомлення #120


Молода господинька
  • 34

Репутація: 0
Група: Відвідувачі
Повідомлень: 0
Реєстрація: 12.03.2014

ICQ:--

Бали: 50
Людмилка!
Гарний вірш! А автор хто ?
Перейти на початок сторінки
 
« · Поезія · »
Быстрый ответ Відповісти




1 люд. читає(ють) цю тему (гостей: 1)
Користувачів: 0

  Зараз: 24 листопада 2024 04:21

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ
 
Оголошення
 
Нове на форумі
 
Вершки 33%
  Пише Натонька (14 лютого 2021 14:31)
Гарні книжки для дітей
  Пише ОЛЕСЯ (21 січня 2020 07:14)
Огірочки з кетчупом "Чилі"
  Пише ole4ka (30 січня 2019 23:32)
Миколая
  Пише ОЛЕСЯ (2 грудня 2018 03:47)
Дієтичне харчування
  Пише ОЛЕСЯ (20 листопада 2018 23:04)
Заробіток в інтернеті
  Пише Яруська (12 листопада 2018 20:24)
Сушка для фруктів, овочів
  Пише ole4ka (6 серпня 2018 14:35)
Запитання.
  Пише Натонька (28 червня 2018 22:20)
Східниця
  Пише Чуня (11 травня 2018 16:45)
Поможете голосами?
  Пише galalviv (27 квітня 2018 16:09)
Зараз на сайті
 
Всього на сайті: 13
Гостей: 7
Користувачі: - відсутні
 
 
  © 2009-2023 DreamFood.Ua Всі права дотримано.
   
bigmir)net TOP 100