Останні теплі дні погожі і сумні, Останні теплі дні бентежать грішну душу. Я так їх не чекав, тепер одне лиш мушу: Прийняти все, як є. Останні теплі дні...
Останні теплі дні: "Чи це мені не сниться?" Що під шатром зірок лишились ми одні, Ти маєш відчувать - ти ж здібна учениця. Усе, що в мене є - останні теплі дні, Усе, що в мене є - останні теплі дні...
Останні теплі дні, тобі до них далеко. Останні теплі дні у кожного свої. Ти дуже молода, тобі ще зовсім легко Впритул не помічать останні теплі дні...
Вони нас доженуть, без всякого прогнозу Проллються чисті сльози і змиють каламуть. А в келиху на дні передчуття морозу. Останній мудрий тост, останні теплі дні, Останній тост за вас, останні теплі дні...
Не діли любові. Друга і кохану У катівню духу не впусти. Затули губами, як відкриту рану, Тимчасову правду, захвати пусті.
І якщо недоля розуму навчає За чужі потерті дукачі, Не боргуй нікому чарки і печалі, Серцем, чуєш, серцем не змовчи.
Ніч — аби до ранку. І щербатий місяць, Наче крук, над хмарою завис… Боленьку, боли ще, край і хоч не смійся, Що душа злітає із завіс,
Де буйніє пам'ять дикою травою Клопотів, кохань і суєти… Не діли любові. Не діли і болю. Хліб — і той не ділять в самоті.
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
Яруська, вже писала десь в цій темі, що я не памятаю авторів, просто люблю вірші і на превеликий сором не завжди знаю авторів, пробачте
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
Позвони мені першого квітня, Пожартуй, що ти любиш мене. І нехай хоч обманом розквітне Мого щастя віконце сумне. Хай до серця пригорнеться слово, Як ранковий промінчик до трав. Подзвони мені ввечері знову І признайся, що ти жартував. Я заплачу, стерплю, зрозумію, Кину докір на перше число І ніколи спитать не посмію, Чи то гірко, чи смішно було.
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
БАЖАННЯ НЕГРА Негр згубився у пустелі, Вже два дні блукає, Очі стали як тарелі, Бо води немає. Пити хоче, аж не може, Думає:"Все, амба". Раптом - що це, милий Боже? - Височіє дамба. А на березі пустиннім Рибка золочена Виграє під небом синім, ніби наречена. Кинувсь негр до рибки радо, Взяв її у руки? "Ось і маю нагороду За минулі муки! Рибко, рибко хочу білим Стати в цю ж хвилину, Хочу жінку, щоб сиділа В мене на колінах, На її звабливі чари Хочу вже дивиться, І щоб поряд, як із хмари, Хлюпала водиця". І, скажу вам по секрету, Все здійснилось разом: Став в жіночім туалеті Білим унітазом.
Если любовь уходит, какое найти решенье? Можно прибегнуть к доводам, спорить и убеждать, Можно пойти на просьбы и даже на униженья, Можно грозить расплатой, пробуя запугать.
Можно вспомнить былое, каждую светлую малость, И, с дрожью твердя, как горько в разлуке пройдут года, Поколебать на время, может быть, вызвать жалость И удержать на время. На время - не навсегда.
А можно, страха и боли даже не выдав взглядом, Сказать: - Я люблю. Подумай. Радости не ломай. - И если ответит отказом, не дрогнув, принять как надо, Окна и двери - настежь: - Я не держу. Прощай!
Конечно, ужасно трудно, мучась, держаться твердо. И все-таки, чтоб себя же не презирать потом, Если любовь уходит - хоть вой, но останься гордым. Живи и будь человеком, а не ползи ужом! /Асадов/
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
Улюблені вірші
17 вересня 2010 20:21
Навігація 
