Darka, дякую за такі потрібні дописи!!

Якщо ти провів день у добрих справах, ввечері ти завжди будеш відчувати радість


Молитвенні прохання діток...

Ось якими ми повині бути:
1. Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
2. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
3. Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.
4. Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.
5. Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,
6. бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.
7. І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.
8. Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.
9. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,
10. та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,
11. де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!
12. Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.
13. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!
14. А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
15. І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!
16. Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
17. І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.
18. Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!
19. Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!
20. Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!
21. Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!
22. Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!
23. І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!
24. Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.
25. А хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу!
(До Колоссян 3:1-25)

Роксоланочко, дякую за таку потрібну цитату з Святого письма.

Притча про поминання імені Божого


Один золотих справ майстер сидів у своїй лавці за верстатом і, працюючи, невпинно поминав ім'я Боже всує: то як клятву, то як улюблене слівце. Якийсь паломник, який повертався зі святих місць, проходячи мимо лавки, почув це, і душа його обурилася. Тоді він покликав ювеліра, щоб той вийшов на вулицю. А коли майстер вийшов, паломник сховався.

Ювелір, нікого не побачивши, повернувся в крамницю і продовжив роботу. Паломник знову його гукнув, а коли ювелір вийшов, той прикинувся, що нічого не знає. Майстер, розсердившись, повернувся до себе і знову почав працювати. Паломник втретє його гукнув і, коли майстер знову вийшов, знову стояв мовчки, прикинувшись, що він тут ні при чому. Тоді ювелір в сказі накинувся на паломника:
- Навіщо ти кличеш мене даремно? Що за жарти! У мене роботи по горло!
Паломник миролюбно відповів:
- Воістину, у Господа Бога роботи ще більше, але ти Його закликаєш набагато частіше, ніж я тебе. Хто має право сердитися більше: ти, чи Господь Бог?
Ювелір, присоромлений, повернувся в майстерню і з тих пір тримав язик за зубами.

Притча святителя Миколи Сербського

Притча: Одна година в пеклі

Один чоловік був прикутий до ліжка важкою болісною хворобою і постійно звертався до Бога, щоб Він припинив його страждання. І ось Господь послав Ангела, який сказав страждальцю:
- Для очищення душі від гріха тобі треба лежати в розслабленні ще два роки.
Хворий жахнувся:
- Як, ще два роки? Це занадто багато! У мене немає сил... А чи не можна замінити чимось ці два роки?
- Можна, - відповів Ангел. - Чи згоден ти замість цього пробути 3 години в пеклі?
Хворий подумав: "Всі нерозкаяні грішники будуть вічно мучитися в гієні вогненній, і зараз уже душі їх там. А тут всього 3 години..."
- Згоден! - Сказав він.

Тоді Ангел прийняв його душу на свої пречисті руки і уклав її в пекло. А, відлітаючи звідти, сказав такі слова:
- Через 3 години я повернуся до тебе.

Пекло. Панівний морок. Кругом темрява. Крики. Крики і стогони. Кожен зайнятий тільки своїм стражданням. Біси, ніби велетні з палаючими очима, літають навколо, готові знищити страждальця своїм вогненним подихом.
Жах охопив його, він став кричати - але що його крик серед цих стогонів і криків! І тут потекли вже не години, а роки, століття... Нещасний вирішив, що настала вічність, що Ангел забув про нього, і зовсім зневірився.
Так він знаходився в цих страшних муках, коли над безоднею раптом розлилося ангельське світло. З радісною посмішкою Ангел приступив до нього:
- Ну, як тобі тут?
- Не очікував я від ангельських вуст брехні, - ледь чутно відповів страждалець.
- В чому справа? - запитав Ангел.
- Ти обіцяв звільнити мене через 3 години, а пройшли, напевно, вже тисячоліття!
- Милий мій, - сказав йому Ангел, - ти був тут всього 1 годину, тобі залишилися ще дві...
Страждалець простягнув до нього руки і почав благати:
- Забери мене звідси! Я згоден страждати за свої гріхи на землі до самої смерті, а якщо треба, то й до другого пришестя Господнього, тільки щоб більше не мучитися тут! І Ангел сказав:
- Господь милосердний, і за молитвами Церкви ти звільняєшся звідси. Але ти повинен знати і не забувати, які страшні, нестерпні муки чекають всіх нерозкаяних грішників. Найслабша мука в пеклі не може зрівнятися з найсильнішим мукою на землі.