Чомусь в житті тaк є, що цінимо ми когось (чи щось) тільки тоді, коли його втрaчaємо ! І з рокaми все більше пізнaємо прості життєві цінності (хто рaніше, хто пізніше - кого як життя зaстaвить ...)
Тaк склaлося, що пішли з життя бaгaто дорогих мені людей (мaмa, молодшa сестрa, свекор, бaбусі і дідусі)
Зaлишилися тільки спомини і гіркотa незворотності ...
Тепер лиш усвідомилa, скільки я недоговорилa їм ...і як вони мені потрібні .
Тому цінуйте те , що мaєте !!!
Не лінуйтеся повторювaти рідним людям те, що Ви їх любите !
Покaзуйте їм своїми вчинкaми , що Ви їх шaнуєте і пaм'ятaєте про них !

Natalyi,добре сказано,дійсно зробити хороший вчинок,як добру пам"ять про дорогу людину.Можливо зробити те,чого колись прагнула вона сама та не встигла,бо життя так швидкоплинне.Не пам"ятати образ ось,що вчила моя бабуся мене,важко виконуються настанови та ще й такі,але якось з Божою допомогою долаю я і те.Багато порад почерпнула я у неї,багато цікавого почула та не здогадалась якось усе занотувати.Тут на сайті перелистуючи темки гарних господинь зустрічаю рецепти страв які готувала вона мені.Дякую.І так тепло стає десь у душі ,повертаюсь у дитинство,листаю мамин зошит в пошуках її смаколиків і коли знаходжу радію як дитина.Все так просто і так смачно.Вже й сама доросла і готувати люблю,але так скучаю за смаком дитинства.А ви?

В неділю ми сім"єю захотіли жити екологічно.Не смійтесь, прошу,але після перегляду новин по каналу ТСМ(новини вихідного дня),щось змовчати не вдалось.Україна перетворюється на сміттєзвалище.Призив до відмови від поліетилену ,що давно прогримів Європою,щось ніяк не приживеться у нас.Надто вже прибутковий цей бізнес.Але якщо почати кожному з себе можна не так швидко,але вірно прийти до бажаного результату.Ми вирішили почати з маленького,всього лиш не купляти полеетиленові пакети на касах в супермаркетах чи магазинчиках...вирушаю на пошук еко сумки (кілька років тому придбала таку в ДЦ,та вона вже добряче потріпалась).Кому з нами по дорозі?Давайте бути в цьому разом!

Та по дорозі багатьом, але в наших супармаркетах всерівно товар запаковуєш в маленькі поліетиленові мішечки , паперових я ще не бачила.Тільки в "родинній колбасці" запаковують в паперові. За кордоном ще років 10 тому я бачила дуже часто , що все в паперових. А з нашим "менталітетом" дивним не знаю , чи то буде діяти. Я тільки за , але у нас навіть сміттєзбірники не зроблені під різні види відходів. Це в теперешній час... Аж не хочу говорити , вибачте , настрій падає. В Німеччині років15-20 тому вже всі викидають сміття в 3 ящика.Нікому до нас діла немає, головне ,що під урядом стоять самі іномарки класу люкс від 100-150 тис. євро. Поки вони не змінять нам умови, то , ми дівчатка , не будем мати як показувати своім дітям , що сміття треба викидати правильно , залежно від переробляння.

Цікава та потрібна тема. Думаю з часом знайте своїх прихильників та послідовників. Наша сімї, уже роки два майже некупляє целафонових кульків, використовуємо звичайні господарські сумки. Основне памятати про ці сумки, коли йдеш на ринок чи до супермакету, і тоді не доводиться купляти зайвий раз нікому непотрібні кульки.

мій синочок повісив для пташок годівничку. Сам змайстрував (з звичайної коробки для яєць, ниток, скотчу і шнурка) і і так тішився. А як побачив що там порожньо і пташки все з'їли, то всім про це розказував. А тепер збираємо для пташечок їжу.

Таких смачних страв як дитинстві, мені приготувати не вдається. Вроді і те саме ж кладу, що і бабуся, але смак зовсім інший. Напевне, просто не вистачає бабусиної любові у моїх стравах.

уже мають заборонити поліетиленові кульки, лише паперові (на днях в новинах передавали). Це вони просто наш форум почитали і вирішили нам допомогти у наших починаннях)))

Дуже гарні слова, повністю підтримую

Що правда то правда,але з чогось почати хочеться.Хоч з маленького і такого,що можливо мало що змінить маштабно але нехай крапля по краплі і щось то в результаті побачимо.
Підтримую,але мало віриться,що нам так швидко щось змінять.Тому і захотілось не нести свої гроші до копілок "поліетиленових магнатів".
Так ,що не ви з нами,а ми з вами ,бо досвід два роки це багато.Дійсно не забувати б їх і підвести усе до звички.
І мої хлопці радіють коли на їх гостину збігаються птахи.Вітання синочку.
Так,гарно підмічено.Мабуть і нам готувати отак з секретиком,що б запам"яталось на роки тоді коли обдарує Господь онуками.)

А ми не помітно, ніби на одній кухні за чашкою кави посиділи та поговорили.Гарна у нас компанія підібралась.Мої вітання вам дорогі дівчата.