Нє-нє, не треба... в кожного купа своїх проблем і переживань, а я тут зі своїми дурницями Слава Богу жива-здорова, а з тим може якось і розберусь... Я тут сьогодні прочитала Послання Отця Небесного і мені стало набагато легше на душі. І взагалі сьогодні був хороший день Десь щось ходила - шукала - читала, а найшла такі потрібні слова в нас на сайті, в себе вдома
--------------------
Свої рецепти додаємо через спеціальну форму! Як правильно оформити рецепт
Погоджуюся з вами дівчата що ми всі час від часу перживаємо ті чи інші відчуття з якими боремося. Чудово коли кінцево ми виходимо сильнішими. Я особисто завжди звертаюсь за порадою і допомогою до Бога, прошу допомоги якщо то звязано з моїм самопочуттям і мудрості в поступках та справах. Довіряю Йому, що те що я отримую, посприяє моєму духовному росту. Читаю Біблію і знаходжу там дороговкази у житті. І як сказав хтось невідомий : " Господи, дякую Тобi за те, що я маю i тричi - за те, чого не маю!..."
Хай Вас усіх благословить Господь!
Повідомлення відредагував Roksolana - 24 жовтня 2013 04:04
--------------------
Ранок з щастя починається, щастя мамі усміхається!
Ми живемо далеченько від Української церкви трохи більше 1 год. їзди машиною(рідко їдемо на Службу Божу), тому я часто слухаю в ютюбі релігійні пісні, ось Акафіст до Ісуса Христа .
маю друзів у Києві, трохи у них зараз нелади в сім"ї. Думала порадити
Думка про Оксанчиних друзів дала спогад гарного фільму, що добре запропонувати переглянути особливо чоловікам. Фільм "Відважні" хочеться вірити що він зможе додати правильні мотиви до зближення сім"ї. Подивившись фільм можна знайти підказку і не..одну..шоб налагодити відношення в сім'ї чи на роботі і дає деякі моменти для думок про правильність життя..
Четверо відважних мужчин працюють в поліції , і стежать за порядком . Однак робота стає на перше місце , і настає чорна смуга в їхньому житті. У одного з поліцейських , помирає донька ... втрата рідної людини це трагічно... . Після цього кожен з них приймає рішення про те , що кожен обіцяє берегти свою сім'ю , піклуватися про неї і любити. У фільмі показано ставлення людей один до одного , до роботи , до сім'ї , що ,дає задуматись ,а у нас як ? І знайти свій шлях дорогою життя з Богом. Гарно переглянути як молодим хлопцям що готуються стати головою сім"ї так і чоловікам дорослим. Та і перегляд удвох дасть гарну тему для розмови про постанову пріоритетних цінностей в родині.. Бажаю вам щастя!!!!
Повідомлення відредагував Ксенічка - 25 жовтня 2013 14:53
дуже гарний фільм, дивилися його кілька разів і в сімї. і з друзями. Справді, заставляє задуматися і спонукує почати вкладати ще більше доброго у свої стосунки. Рекомендую, Фільм на 12 балів..
--------------------
Радій життю, бо тільки раз дається.. Цінуй його так невловиму мить. І поки серце ще у грудях б’ється, Нехай Господь тебе благословить! :)
Якось один художник намалював картину "Христос біля дверей". Один з його друзів говорить йому: - Гарна картина. Але тільки в ній є одна помилка. - Яка помилка? - Ти намалював двері, у яких немає ручки. - Та ні ж. Немає там ніякої помилки. Ручка є, тільки вона... лише зі зворотнього боку. Бог ніколи нікого не примушує слідувати за ним; Він ніколи не вривається у двері нашого серця, а лише стукає... Чи чуємо ми Його стук? Чи гостинні ми для Бога? Чи впустили ми Його в своє серце? Якщо ні, то є той, хто вривається в нього без запрошення. Лукавий ніколи не церемониться з нами. Нехай же в наших серцях завжди живе Христос, і тоді місця лукавому не буде. Впустіть у своє серце Христа, адже Він стукає, а ручка то з Вашого боку. (ХРИСТИЯНСЬКА ПРИТЧА)
Повідомлення відредагував зірка - 25 жовтня 2013 20:32
Алло, здрастуйте! Можу я поговорити з Богом? - Здрастуйте! З'єдную! - Здрастуй, Душа моя! Я уважно слухаю тебе! - Господи, попереду Різдво! Прошу Тебе, виконай мої бажання! - Звичайно, дорога, все, що завгодно! Але спочатку, я тебе з'єднаю з відділом виконаних бажань: постарайся зрозуміти, які ти допускала помилки в минулому! ... Металевий голос в трубці: "Почекайте, будь ласка, зараз з'єднаємо з оператором відділу бажань"... Чекаю... - Вітаю вас! Що б ви хотіли дізнатися? - Здрастуйте! Мене до вас перенаправив Господь, і сказав, що перш ніж загадувати нові бажання, добре б прослухати колишні. - Зрозуміло, хвилиночку... А, ось! Всі бажання душі. Ви слухаєте? - Так, уважно. - Починаємо з останнього року: 1) Набридла ця робота! (Виконано: робота набридла!) 2) Чоловік не звертає уваги! (Виконано: не звертає!) 3) Ой, мені б трохи грошей! (Виконано: грошей - трохи!) 4) Подруги - дурепи! (Виконано: вони - дурепи!) 5) Мені б хоч якусь квартирку! (Виконано: на 10 поверсі під самим дахом, дах тече. Просила "якусь"!) 6) Мені б хоч якусь маленьку машинку! (Виконано: отримай "Запорожець" кудлатого року) 7) Ой, ну хоч би у відпустку, хоч абикуди (виконано: до свекрухи на дачу, їй якраз робоча сила була потрібна) 8) Ну що таке, ніхто квітів не подарує (виконано: не подарує!) Продовжувати? Тут приблизно на рік читання! - Ні, ні, все зрозуміла! Перенесіть мій дзвінок на Творця! - Господи, я все зрозуміла! Я буду відслідковувати кожну думку, навіть найменшу! Я прошу Тебе завжди посилати мені позитивні думки! Я прошу Тебе допомогти мені зрозуміти, що Ти мені завжди допомагаєш і все виконуєш! А зараз я хочу як слід подумати. Можна передзвонити пізніше? - Звичайно, дорога! Коли завгодно! Ніколи не говори, що ти погано живеш. Бог почує твої слова і скаже: «Ти не знаєш, що таке погане життя.» І дасть тобі долю в десятки разів гіршу. Що б не сталося, говори: «Добре живу!» Тоді Бог скаже: «Ти не знаєш, що таке хороше життя!» І дасть тобі долю в десятки разів кращу. (ХРИСТИЯНСЬКА ПРИТЧА)
Натонько, щастя тобі і нехай кожен твій день повниться добром, миром і гарними, щирими людьми !!!)
Цитата: Roksolana
Довіряю Йому, що те що я отримую, посприяє моєму духовному росту.
Роксоланочко, кожне твоє слово, твоя порада це перлинка, нанизана на ниточку цієї теми, яку ти так щиро та душевно доповнюєш своїми чудовими дописами!!
Цитата: ОЛЕСЯ
Подивитись можна тут http://www.ex.ua/12183877
Олесічка, дякую гарно!!Ти так оперативненько поспіваєш зі своїми знахідками орієнтирчиками!! )
Цитата: nadiya
дуже гарний фільм, дивилися його кілька разів і в сімї. і з друзями. Справді, заставляє задуматися і спонукує почати вкладати ще більше доброго у свої стосунки. Рекомендую, Фільм на 12 балів..
Надійка, дякую щиро!!Все добренько та влучненько!!)
Цитата: зірка
Бог ніколи нікого не примушує слідувати за ним; Він ніколи не вривається у двері нашого серця, а лише стукає... Чи чуємо ми Його стук?
Цитата: зірка
Ніколи не говори, що ти погано живеш. Бог почує твої слова і скаже: «Ти не знаєш, що таке погане життя.» І дасть тобі долю в десятки разів гіршу. Що б не сталося, говори: «Добре живу!» Тоді Бог скаже: «Ти не знаєш, що таке хороше життя!» І дасть тобі долю в десятки разів кращу.
Оксанко, такі гарні притчі!!Дякую за такі чудові дописи!!) Так все виявляється просто для нашого розуміння і так складно інколи для виконання.
А для гарних думок на сон додам уривок із нової книжки Надійки Гербіш "Дорожні знаки, радіо і дощ"
Не знаю, навіщо в усіх нас із дитинства плекають бажання бути бездоганними. Ну, як мінімум, дуже хорошими. При нагоді – добрішими, чеснішими, стараннішими за інших. Тут уже як пощастить: бо, усе ж, бувають батьки, які не ставлять своїм дітям у приклад інших, і ті діти тоді ростуть, не настільки переймаючись глибиною зеленості трави сусіда і величиною вимені його корови. Та все ж завжди знайдеться хтось, хто неодмінно вкаже їм на замащені черевики; дірку в шкарпетці чи правій кишені штанів; на неслухняне пасмо волосся чи бруд під нігтем. У цьому світі навіть є така посада: обвинувачувач. Її обіймає одна особа от уже сотні століть – тож майстерність у неї неабияка. Зрештою, є і Той, Хто виправдовує, але чомусь Йому вірити завжди складніше. Може, якраз тому, що в усіх нас із дитинства плекають бажання бути бездоганними. Минулої неділі наш пастор говорив дуже глибоку проповідь про стандарти, прийняття і безумовність любові. Усе було влучно і, як завжди, потрібно. Я сиділа й з усім погоджувалася – теж як завжди. Пастор ділився цитатами, визначеннями і всім таким. Хороша проповідь має бути багатою на влучні цитати й красиві слова. Це також такий стандарт. Але того разу цитати проходили повз мене. Того разу мене зачепило дещо інше. Цей приклад прозвучав укінці, і якби я раптом вийшла тоді із зали, то пропустила би все найважливіше. Пастор казав, що не може уявити свого молодшого сина, який би вранці чепурився чи, принаймні, мив руки перед тим, як зайти до нього в спальню. І я подумала про те, що радісно, незграбно й доволі необачно біжу в обійми свого Батька лише тоді, коли ще не до кінця прокинулася. Якщо за вікном красивий світанок, я схоплююся до вікна, іду за фотоапаратом, а дорогою дякую-дякую-дякую своєму улюбленому Художнику. Якщо мій чоловік ще не встиг прокинутися і солодко сопе коло мене, я зворушуюся ледь не до сліз, усміхаюся і дякую Богові, заодно цілуючи плече коханого. Якщо я прокидаюся від бурхливих поштовхів донечки в моєму животі, то теж починаю день зі слів вдячності. Палкої і беззастережної. Але це триває недовго. Бо тоді я зовсім прокидаюся, згадую, що грішна, що вчора не відповіла на листа, на який обіцяла відповісти вже давно; увечері хотіла спати й не надто ретельно перевіряла студентські самостійні; забула подякувати бабці за борщ, який вона зготувала спеціально для нас; і взагалі мені снився поганий сон – а, значить, я недостатньо свята і в цьому винна. І замість того, аби залишатися в благодаті ранкової вдячності, я мовчки спускаюся з Татових колін, намагаючись непомітно вислизнути з Його обіймів у найтемніший куток, і починаю стиха перелічувати, чому я погана, чому Він не може хотіти мене бачити, чому Йому неодмінно треба мене продезінфікувати перед тим, як брати за руку й цілувати в чоло. Я опускаю очі додолу й не помічаю, як Він засмучується. Коли пастор розповідав про свого молодшого сина та його вранішні посиденьки поруч із татом, мені так хотілося попросити в Бога пробачення, що давно розгубила дитячу простоту й безпосередність. Але я доросла дівчинка, я вмію раціоналізувати свої вчинки, тож перепрошення відкладаю на потім: кажу собі, що справді грішна й справді хочу вмитися перед тим, як заходити до великого Царя. І що в цьому немає геть нічого поганого. Усе, як мене вчили. Неначе Він бачить мене лише тоді, коли я приходжу до Нього з молитвою. Неначе Він не знає, що я насправді забула не лише подякувати бабці й відповісти на листа, але й не дотримала слова п'ятнадцять разів за вечір. Неначе Він не знає, що мені снилося, і не хоче мене потішити. Неначе Він не всевидющий і не всемогутній. Але мене вчили бути дуже хорошою, дуже старатися догодити Йому. Мене вчили перепрошувати за кожен ненавмисний поштовх ліктем і за кожен необачний крок. Я не вмію просто так прийти до Батька і розпружитися. Я не вмію вірити, наче Він мене любить просто так. І любити просто так я теж не вмію. І лише тихий голос усередині каже мені, що Богові видніше, брудна я чи ні – незалежно від того, чи я в Нього на колінах, чи в найтемнішому закутку. Він бачив Адама, коли той сховався. Тож фігове листя темряви за шафою не допоможе. Богові краще знати, чи варта я того, щоби сидіти в Нього на колінах. І якщо я вже там опинилася, то хто я така, щоби вирішувати за Нього і тікати звідти, коли Він і не думав мене проганяти? Той тихий голос усередині доволі справедливий – треба йому віддати належне. Він каже, що я можу бути в мільйон разів бруднішою, ніж сама уявляю. Але додає, що не мені вирішувати. Моя справа – прийти до Тата. Його справа – відмити мене. Тихий голос усередині каже, що в душ Він поведе мене неодмінно. Але лише після того, як вдосталь наобіймає. І я думаю про те, що лікаря не потребують здорові. І що було би дуже смішно, якби котрийсь автомобіліст соромився везти поломану машину на СТО тільки тому, що вона поломана. Якби намагався виправити все самотужки, а вже тоді показувати її майстру, аби довести, як його й учили в дитинстві, що вони зі своєю автівкою і самі вміють бути бездоганними. Надійка Гербіш. Сто. Дякую osanna Збараж!
Повідомлення відредагував Ксенічка - 27 жовтня 2013 00:25
От і вичерпала свій сторінковий ліміт ця тема. Хочу щиро подякувати всім хто сюди заходив і писав чудові дописи, дякую тим хто читав та писав зворушливі повідомлення, дякую всім хто просто був душею з нами тут. Хай береже Господь вас та ваші родини!!Щастя вам та благополуччя!!
А на завершення давайте попрощаємось тут та зустрінемось в інших темах де зможемо поговорити та підтримати одна одну.
А ще давайте напередодні свят по традиції яку частенько всі ми дівчата робимо гарно все підпорядкуємо до нового року і пробачимо...попрощаємось..приймемо...віддамо..створимо...згадаємо ...подякуємо... Наштовхнула мене на згадку тема в домогосподарках і хочу радо запропонувати вам долучитись до такого ): Давайте спробуємо встигнути до свят чи нового року...ПОПРОЩАТИСЯ.. Подумайте, що ви хочете залишити в минаючому році. Можливо, хочете попрощатися зі старими речами, недоречним диваном у коридорі, дратуючою вас картиною... Напевно, кожній жінці знайдеться що залишити в минаючому році...Давайте спробуємо..А тут ви знайдете підказочку як це гарненько зробити...
А ЩЕ,,,ПРОБАЧИТИ..
Ми так часто накопичуємо в собі образи … Підходить час — найкращий для того, щоб пробачити всіх, на кого ми були в образі, і почати відносини з нового аркуша.
А ЩЕ,,,ПРИЙНЯТИ... Те, чим ми не особливо задоволені, але з чим ми не можемо попрощатися, нам залишається прийняти. Наприклад, звичку коханого чоловіка розкидати по квартирі свої речі. Звичку мами читати тобі нотації. Капризи дитини, старанність начальства і ...
А ЩЕ...ВіДДАТИ..
Подумате, може ви комусь щось обіцяли, і забули про це? Або просто не віддали борг? Краще вирішити ці питання ..швиденько..щоб свята пройшли гарно..
А ЩЕ...СТВОРИТИ...
… Атмосферу свята для своєї родини, створити новорічний настрій для близьких і дорогих людей.
А ЩЕ...ЗГАДАТИ...
Як багато хорошого приніс тобі Господь в цей рік! Згадай найприємніші моменти, відчуй їх тепло і радість …
А ЩЕ... ПОДЯКУВАТИ...
Щиро подякуймо Богу за рік, що минає, за все, що він приніс нам. Часто забуте спасибі,знадобиться тепер, адже ми просто приймаємо подарунки долі, використовуємо їх і забуваємо про них. Але вони є в нашому житті!! Я бажаю вам безмежного щастя дорогенькі!!!
Твори добро!!, Зробимо життя людей,що потребують допомоги сповненим добром
23 жовтня 2013 15:47
Слава Богу жива-здорова, а з тим може якось і розберусь... Я тут сьогодні прочитала 
Десь щось ходила - шукала - читала, а найшла такі потрібні слова в нас на сайті, в себе вдома 
Навігація 
