Рецепти
 
Ми на FaceBook | Ми в Pinterest |
 
логін :
пароль :
Реєстрація на сайті
Нагадати пароль?
 
Рецепти
 


Відповісти
 Улюблені вірші
Татіка
21 травня 2010 21:21
Повідомлення #61



  • 0

Репутація: 0
Група: Відвідувачі
Повідомлень: 1
Реєстрація: 29.12.2014

ICQ:--

Бали: 95
Цитата: Натонька
Татіка, то твій віршик?

ні то ремейк на мій лад
Перейти на початок сторінки
Ластівка
21 травня 2010 22:24
Повідомлення #62


Голова профкому
  • 51

Репутація: 916
Група: Модератор
Повідомлень: 1839
Реєстрація: 27.04.2010

ICQ:--

Бали: 2171
=ВИКЛИК=
[04.10.2003]

Спробуй кинути ВИКЛИК долі!
Не маєш на це Сили волі?
Не віриш. Вагаєшся. Не знаєш.
Відтого помалу себе втрачаєш.
А ще вертаєш, чого не вернеш
Й тихенько бажаєш, чого не сягнеш
НІКОЛИ

Доки не кинеш ВИКЛИК долі.
Доки не знайдеш ключ від неволі.
Доти не збагнеш, для чого живеш,
Доти не усвідомиш, що скоро помреш!
Авжеж!! Не віриш? Смієшся, водночас боїшся
Не знаєш? Вагаєшся? НЕ БІЙСЯ!
А спробуй! Лише тоді знайдеш.

Кинь ВИКЛИК долі!
Викуй в собі Силу волі!
Крикни думками чого не в змозі сказати словами,
А потім потряси головою
І попрощайся навіки з журбою
Затопчи її ногами, наповни серце кров’ю
Нестерпною, жагучою, неземною.

Схопи небо руками, просто стань рікою.
Стань свободою, стань собою!
Знайди тайну святу,
Зустрінь маленького бога.
Відчуєш доторки неземного
І побачиш істину єдину, одну...
анатолій мельник

--------------------
Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу
Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу
і мудрість відрізнити одне від другого
Перейти на початок сторінки
Ірка-Шкірка
22 травня 2010 02:01
Повідомлення #63


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1763
Група: Модератор
Повідомлень: 3994
Реєстрація: 19.01.2010

ICQ:--

Бали: 7250
Ластівко, де ви знаходити такі перлини love ?
Перейти на початок сторінки
Ірка-Шкірка
22 травня 2010 02:04
Повідомлення #64


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1763
Група: Модератор
Повідомлень: 3994
Реєстрація: 19.01.2010

ICQ:--

Бали: 7250
Я-женщина

Я-женщина,и, значит, я-актриса,
во мне сто лиц и тысячи ролей
Я-женщина,и, значит, я-царица,
возлюбленая всех земных царей
Я-женщина,и, значит, я-рабыня,
познавшая соленый вкус обид
Я-женщина,и, значит, я-пустыня,
которая тебя испепелит
Я-женщина. Сильна я поневоле,
но,знаешь,даже, если жизнь-борьба
Я-женщина, я слабая до боли,
Я-женщина,и, значит, я-судьба
Я-женщина. Я просто вспышка страсти,
но мой удел-терпение и труд,
Я-женщина. Я-то большое счастье,
которое совсем не берегут
Я-женщина,и этим я опасна,
огонь и лед навек во мне одной
Я-женщина,и, значит, я-прекрасна
с младенчества до старости седой
Я-женщина, и в мире все дороги
Ведут ко мне, а не в какой-то Рим
Я-женщина, я избранная Б-гом,
Хотя уже наказанная им...

Автор - Наталя Очкур
Перейти на початок сторінки
Ірка-Шкірка
22 травня 2010 02:22
Повідомлення #65


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1763
Група: Модератор
Повідомлень: 3994
Реєстрація: 19.01.2010

ICQ:--

Бали: 7250
А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки –но, як ступить за поріг
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде – несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було !
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний – це любов,
Сорочка чисто випрана – любов
І очі діточок ясні – любов.
Все так було б, якби почати знов !
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ !
Перейти на початок сторінки
lana
22 травня 2010 07:48
Повідомлення #66


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1764
Група: Vip-кухар
Повідомлень: 3240
Реєстрація: 3.01.2010

ICQ:--

Бали: 4355
Я... свяжу тебе жизнь...
Из пушистых мохеровых ниток...
Я... свяжу тебе жизнь...
Не солгу ни единой петли...
Я... свяжу тебе жизнь...
Где... узором по полю молитвы...
Пожелания счастья...
В лучах... настоящей любви...
Я... свяжу тебе жизнь...
Из веселой меланжевой пряжи...
Я... свяжу тебе жизнь...
И потом... от души подарю...
Где... я нитки беру?
Никому... никогда... не признаюсь...
Чтоб... связать... тебе жизнь...
Я... тайком распускаю... свою..
(?)


ОДИН НЕ РАЗБЕРЕТ, ЧЕМ ПАХНУТ РОЗЫ,
ДРУГОЙ ИЗ ГОРЬКИХ ТРАВ ДОБУДЕТ МЕД.
ДАЙ ХЛЕБА ОДНОМУ - НАВЕК ЗАПОМНИТ,
ДРУГОМУ ЖИЗНЬ ПОЖЕРТВУЙ - НЕ ПОЙМЕТ….

ОМАР ХАЙЯМ
Перейти на початок сторінки
Ластівка
22 травня 2010 08:16
Повідомлення #67


Голова профкому
  • 51

Репутація: 916
Група: Модератор
Повідомлень: 1839
Реєстрація: 27.04.2010

ICQ:--

Бали: 2171
Ірка-Шкірка, дякую 1f7 Вірші? з своєї колекції. Коли мені буває дуже важко, що несила терпіти то просто залажу у вірші з головою і насолоджуюсь забуваючи про все. Одна проблемка є, яку ніхто вже не виправить - я не запам"ятовую авторів. Зовсім :). З книжками так само, мені важлива суть, а хто і що - чогось вилітає одразу

А душі заростають, мов стежки,–
М'який спориш, жоднісінького сліду, -
Коли по них не ходять навпрошки
Ні радості, ні сумніви, ні біди...

Я ж над усе ціную битий шлях
Із тополиним сяйвом на обочинах,
В натомлених від спеки споришах,
Колесами й ногами потолочених,

Де кожен день до обрію важкий,
Але по вінця в нім стрімкої повені...
І душі заростають, мов стежки,
Якщо вони нікуди не спрямовані

--------------------
Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу
Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу
і мудрість відрізнити одне від другого
Перейти на початок сторінки
Ірка-Шкірка
22 травня 2010 09:19
Повідомлення #68


Досвідчена господиня
  • 68

Репутація: 1763
Група: Модератор
Повідомлень: 3994
Реєстрація: 19.01.2010

ICQ:--

Бали: 7250
Вірші - то насолода для мене. Тепер трошки від того відійшла, але бібліотеу регулярно поповнюю новими збірками.

Коли сумно тобі - посміxнись!
Коли біль на душі - поділись!
Коли радість навколо - радій!
Коли друг зажуривсь - пожалій!
Коли серце коxає - неxай!
Коли щастя немає - бажай!
Коли любиш когось - не мовчи!
Коли важко тобі - закричи!
Коли жити не хочеш - терпи!
Коли крила розкрились - лети!
Коли ворог образив - пробач!
Коли горе спіткало - поплач!
Коли щастя зумієш знайти,
ПОСТАРАЙСЯ ЙОГО ЗБЕРЕГТИ.

(із збірки "Гірка Мандрагора")

А долоні ще пахнуть травою, волосся - туманом,
А черешні солодкі випорскують сік на коліна,
Дві години до потяга. Вітер вологий з лиману
Нам облизує спини солоні, роздмухує сіно.

Нас у травах ніхто не знайде, не сполохає нишком.
Я намовлю царя польового зложити нам віно.
Дві години до потяга йдемо стежиною пішки.
Ти мені із волосся вологого струшуєш сіно.
Мар'яна Савка


і безмежно улюблена Ліна Костенко:

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Перейти на початок сторінки
Ластівка
30 червня 2010 09:45
Повідомлення #69


Голова профкому
  • 51

Репутація: 916
Група: Модератор
Повідомлень: 1839
Реєстрація: 27.04.2010

ICQ:--

Бали: 2171
з настроєвого:

Не діли любові. Друга і кохану
У катівню духу не впусти.
Затули губами, як відкриту рану,
Тимчасову правду, захвати пусті.

І якщо недоля розуму навчає
За чужі потерті дукачі,
Не боргуй нікому чарки і печалі,
Серцем, чуєш, серцем не змовчи.

Ніч — аби до ранку. І щербатий місяць,
Наче крук, над хмарою завис…
Боленьку, боли ще, край і хоч не смійся,
Що душа злітає із завіс,

Де буйніє пам'ять дикою травою
Клопотів, кохань і суєти…
Не діли любові. Не діли і болю.
Хліб — і той не ділять в самоті.

--------------------
Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу
Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу
і мудрість відрізнити одне від другого
Перейти на початок сторінки
Татіка
28 липня 2010 15:36
Повідомлення #70


Голова профкому
  • 51

Репутація: 0
Група: Відвідувачі
Повідомлень: 1
Реєстрація: 29.12.2014

ICQ:--

Бали: 95
У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.

І це її відразу видає
Серед облич і поглядів квапливих.
Спинивши погляд, розумієш: в ній щось є..
Таке по справжньому просте і особливе
Перейти на початок сторінки
 
« · Поезія · »
Быстрый ответ Відповісти




1 люд. читає(ють) цю тему (гостей: 1)
Користувачів: 0

  Зараз: 23 листопада 2024 15:06

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ
 
Оголошення
 
Нове на форумі
 
Вершки 33%
  Пише Натонька (14 лютого 2021 14:31)
Гарні книжки для дітей
  Пише ОЛЕСЯ (21 січня 2020 07:14)
Огірочки з кетчупом "Чилі"
  Пише ole4ka (30 січня 2019 23:32)
Миколая
  Пише ОЛЕСЯ (2 грудня 2018 03:47)
Дієтичне харчування
  Пише ОЛЕСЯ (20 листопада 2018 23:04)
Заробіток в інтернеті
  Пише Яруська (12 листопада 2018 20:24)
Сушка для фруктів, овочів
  Пише ole4ka (6 серпня 2018 14:35)
Запитання.
  Пише Натонька (28 червня 2018 22:20)
Східниця
  Пише Чуня (11 травня 2018 16:45)
Поможете голосами?
  Пише galalviv (27 квітня 2018 16:09)
Зараз на сайті
 
Всього на сайті: 13
Гостей: 9
Користувачі: - відсутні
 
 
  © 2009-2023 DreamFood.Ua Всі права дотримано.
   
bigmir)net TOP 100