Швидкою назвала її тому, що від початку закипання води і до насипання в тарілки часу минає від сили 20 хвилин . Такі зупки спасають мене, коли треба приготувати щось швидко і смачно, а діти готові ложку згризти.

1. Поставити на вогонь каструлю з водою – нехай закипає.
2. Почистити 4 – 5 картоплин (порізати кубиками), цибулину і морквину, поставити пательню на вогонь, налити олії, порізати цибулину і кинути на пательню смажитись. Коли позолотиться – додати моркву (терту або різану), легенько помішати.
3. Коли закипить вода – в каструлю кинути: картоплю, цибулю з морквою, горохові пластівці, сіль, перець горошком, лавровий лист. Можна кинути ще жменю-другу морожених овочів – у мене мексиканська суміш.
4. Готувати 15 хвилин. Перед виключенням посипати зеленню (також морожена).

Горохові пластівці я дуже люблю готувати і як гарнір - зі смаженим шпондером. Також дуже швидко і смачно!

Вони мої улюблені, останній раз перешукала за ними весь базар - знайшла лише в одному місці. Діти більше люблять суміш пластівців.

Цей рецепт я обдумувала дуже давно. Перечитала купу всього різними мовами. По секрету признаюсь, що спроб спекти тортильї було немало – всі інші продукти були наготові, але після чергової невдачі з тістом вони плавно переходили в інші страви. Одним словом, рецепт і вимріяний, і вистражданий методом проб.
А надихнула мене передача «Сам собі ресторан» з Анжелою Хартнетт. Ця жіночка після закінчення Кембриджського Політехнічного, спеціальність «історія», спочатку працювала в готельному, а потім – в ресторанному бізнесі. При цьому ресторани, в яких вона працювала, отримували найбажанішу для всіх кухарів зірку Мішлен. Не рахуючи інших нагород і дипломів. Одним словом – неординарна людина.
Отож-бо, маленькі ослики (від ісп. burro - осел) або просто

Буріто

Тортильї
Тісто для тортильї готується просто – кукурудзяна мука, вода, сіль, олія. Але… Мука повинна бути тонкого помолу – я знайшла таку лише в «Ашані», хоча і її можна ще домолоти в млинку. Воду треба взяти теплу – аж до гарячої. В миску з мукою та сіллю вливати воду і починати замішувати краще вилкою або ложкою. Потім додати олії і руками вимісити еластичне тісто. Загорнути в харчову плівку і відставити на 30 хвилин.
Ліричний відступ: при небажанні мучитися з неслухняним кукурудзяним тістом можна просто купити тоненький лаваш – але це буде не зовсім по-мексиканськи.
Наступна перепона – тісто розділити на невеликі кульки і розтачати до прозорості. Це радять робити за допомогою двох листів пергаменту, але в мене він якийсь дуже прилипаючий, тому я розтачувала паляниці за допомогою силіконових килимків, щедро натираючи поверхню килимків мукою. Вдалося!
Наступна, не менша важлива справа, це випікання тортильї. Для цього необхідно розігріти найбільшу пательню, яка є в хаті і швиденько з обох сторін підсушувати на ній паляницю – спочатку тортилья стає жовтуватою і вологою, але як тільки вологі плями почнуть висихати – час перевертати паляницю на другу сторону. Ще 5-10 секунд – і готово. Викласти краще на широку тарілку і накрити об’ємною кришкою (у мене це кришка від мікрохвильовки), щоб тортильї відійшли, стали пластичними і не пересохли.
Поїхали далі. Основне для начинки – м'ясо. Для цього краще купити десь з півкілограма ніжно-рожевої телятини, добре вимити, очистити від плівок і нарізати тоненькими пластинками – щоб в майбутньому було зручно вкусити. Скласти в миску. Витиснути (або подрібнити) пару зубчиків часнику, додати сіль і порізати перець чилі. В мене був заморожено-розморожений варіант чилі від Любані, який я і використала. М'ясо добре вимісити зі спеціями, відставити, щоб замаринувалося, краще на пару годин. Перед смаженням підсушити за допомогою паперових рушничків, смажити на олії. Спочатку на великому вогні, потім - зменшити, щоб м'ясо трішечки протушкувалося і стало м'якшим. Інший варіант приготування м'яса - посолити-поперчити, на пательні з олією підсмажити цибулю, часник, чилі, потім додати м'ясо, смажити до готовності.

Приготувати квасолю – суху квасолю помити, замочити, відварити до готовності, злити відвар (трошки можна залишити на дні для пюре), посолити (чесно признаюсь, що я посолила квасолю під кінець варіння, а на початку – підсолодила, щоб швидше зварилася) і потовкти ступкою, щоб вийшло напівпюре (щоб де-не-де проглядалися половинки квасолі – в блендері не збивати!).
Далі – сальса. Це не лише танець, а й жагуча мексиканська пісня-салат з гострим і кислим смаком. Для неї нарізаємо дрібними кубиками помідор, цибулину (або її половину), кінзу ( у зв’язку з сезонною відсутністю замінила червоним болгарським перцем – вписався гарно), витискаємо сік половинки лимона і солимо. Це все, але воно має такий насичений вітамінний смак – словами не передати!!!
Про соус гуакамоле (назва походить від двох ацтекських слів – авокадо і соус) помовчу – сьогодні я його не готувала, Для нього потрібний стиглий авокадо (що можна відчути, натиснувши пальцем на шкірку – якщо вона м’яка, то авокадо стигле), кінза, подрібнена червона цибуля, сік лайму, сіль та перець . І перець чилі – куди ж без нього? Ось і все, лише перед подачею треба не забути додати подрібнений помідор, очищений від шкірки і зерняток.
Щоб з усіх цих компонентів зібрати буріто, треба покласти тортилью, на неї викласти фасолю, поверх фасолі – м'ясо, потім – сальсу, за бажанням – тертий сир. Скласти конвертиком (майже як налисник) і підігріти на пательні (або в мікрохвильовці – так швидше). Сервірувати з соусом гуакамоле, рисом, сметаною – це все подати в окремих мисочках. За бажанням, можна окремо подати тортильї і окремо – начинки, щоб кожний міг сам скомпонувати «своє» буріто.

Чесно кажучи, писати довше, ніж готувати…

Іра, скільки смакоти!!! І млинці, і італійська запіканка, а язик мене просто вразив "наповал".Обовязково буду пробувати. А буріто - і літературний опис самого процесу і фото аж слинки течуть (правда роботи багато). Дякую за класні рецепти.

Я вчора також купила собі горохові пластівці)) А малечі можна давати такий супчик!????Нам 11 міс..

На здоров'я!


Проварити хвилин 20 і попробувати пару ложок - моя мала гамала повну миску в такому віці, а в куми - або алергія, або гази...
Можна зробити горохове пюре, а морквочку, селеру і картоплю - маленькими кубиками, щоб була кольорова зупка - моя так любить їсти.

Ірка-Шкірка,
дякую!))
Малий дуже любить різні супчики,особливо овочеві!!Сьогодні спробую!))

Ірка-Шкірка,
Твоє Буріто вбиваюче!!!!

за зупку окреме спасибі .нагала апетиту на неї ще звечора.А опис БУРІТО тре на конкурс посилати,мовчу вже про те .яка смакота.Дякую за натхнення