Цьомаю взаємно !!! Сама була дуже щаслива, коли його знайшла!!!
Між іншим, моя свекруха зі свекром готують декілька варіантів вінегрету - навіть з оселедцем - дуже смачно і оригінально.

Іринка, я знов приємно здивована прочитавши такий цікавий рецепт варення, вперше чую про таке дуже-дуже люблю варення з волоських горіхів, і тут є багато спільного - і горіхи і шишки потрібно збирати недозрілими, і приготування подібне (я цікавилась тим процесом, бо не могла ніде знайти в магазинах горіхове варення-) але урааа, в суботу знайшла його в Ашані, було море радості

Іра, дякую за рецепт тірамісу. Правда в мене получилось трошки не те (вершки зрідли). виправляючи становище я додала трошки желатину, в результаті отримала щось подібне на десерт італійський (не знаю як називається, нам його передавали з Італії).

Це варення як в мультику про Машу і Ведмедя
вона там також варення з шошок варила а ще з помідорів, огірків і моркви Головне що ведмедеві сподобалось

Супер,.треба спробувати!

вареня з шишок це щось дуже цікаве

а ось моя піцца на пательні (капец фотка пропала )

Після чорного хвойного меду мене вже не можна було здивувати варенням з шишок, тим більше, що воно справді дуже помічне, особливо дітям.


Я писала, що влітку краще додавати згущувач (беручи до уваги спеку), але ти знайшла також непоганий вихід із ситуації !!!


Я його також помітила - на варення з помідорів я лише настроююсь...



Що саме сподобалось ?




Оленочко, рекомендую!!! (варення)...
Фото піцци, будь-ласка, перезавантаж - не видно...

Колись один знайомий пожалівся мені, як довго він виношував один рецепт, основним складником якого були каштани. І ось настав час – каштани дозріли (це було багато років до того, як вони почали хворіти), він їх чесно зібрав, запросив на вечерю купу друзів, довго варив-чистив-запікав-готував, усі дружньо сіли за стіл, випили, і тільки спробували нову страву, як настрій пропав – вона була гірка. Найгірше було шеф-повару – він не розумів, що зробив не так. Я його розрадила, що для такого випадку треба брати їстівні каштани, за якими ми дружньо лазили у Ботанічний сад біля школи, по дорозі додому – їли їх сирими і вони нам були такі смачні!!! Знайомий був дуже здивований, але вирішив колись таки знайти їстівні каштани і спробувати знову…
Добре, що акація то є акація – не треба шукати якогось особливого сорту, щоб поласувати оригінальними словенськими оладками…
Між іншим, приїхавши на село і розповівши нашій улюбленій бабусі Марусі про крапі ми дізналися, що на селі раніше таким чином смажили цвіт бузини


Для приготування оладок необхідно зібрати суцвіття акації, яка так пишно цвіте і пахне цього тижня!

Замочити їх у підсоленій воді протягом 10 хвилин – як цвітну капусту, щоб усякі мошки пішли геть.

Цвіт відцідити,

а поки акація мокне, приготувати тісто:
На 1кг муки – 5-6 яєць, 1л молока, ½ ч.л. солі, 5-6 ст.л. цукру.
Збити міксером тісто на оладки і залишити, щоб постояло хвилин 10.

Суцвіття вмокати в тісто (тут стає в пригоді хвостик або кінчик акації) і викладати на гарячу пательню з олією… Смажити з обох сторін.

Викладати на тарілку, посипати цуровою пудрою, смакувати зі сметаною, медом, варенням – що вам більше до душі – нам сподобалося зі сметаною…

Рецепт побачила в щоденнику Олени (BelElena) зі сайту liveinternet.ru.