Ото як приготувала я альмойшавену, то залишилась в мене майже ціла пачка смальцю і згадала я про мої юлюблені печенька, які пекла моя бабуня. Перед очима стоїть картина, як ми з нею пекли їх, і звісно я не втрималась і спекла їх. Назви вони не мали, ну нехай буде така:
Печиво "Смак дитинства"
200 гр смальцю, 50 гр маргарини (в мене не було, то ядала масло) розтерти з 3 скл муки, додати 1 яйце, 3 ст. ложки сметани, цукор змішаний з какао - 0,5 скл (хто любить солодке, можна більше). Тоді додати ванільний цукор і порошок до печива, а в кінці 1 ч. ложка соди гашеної оцтом. Як муки замало, можна додати і тісто поставити на ніч в холодильник (я муку додавала вже коли розмішувала тісто перед випічкою). Виробляти тісточка, помазати водою, а потім мачати в цукрі з горіхами і печи.
Я правда їх нічим не мазала, а пекла так, а потім покривала білком збитим з цукром-пудрою і кольоровим айсингом і ставила ще на пару хвилин в духовку, щоб схопило.
Ось що получилось