Материнська любов - найцінніший дар. Недаремно в народі кажуть: материнська любов - найсвятіша, материнське благословіння - найсильніше... Молитва за маму. У мене найкраща у світі матуся. За неї , до тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком, До Тебе. Небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними словами Опіки та ласки для любої мами. Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй їй здоров'я, рукам подай силу, Щоб вивела діток у світ той, у люди, Щоб ними раділа, пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні До Тебе, Царице на сонячнім троні, Молюся устами, молюся серденьком до Тебе, небесна Ісусова ненько.
Ось і я нарешті спекла по давньому маминому і бабусиному рецепту. Довго перебирала, але зупинилась саме на солоних паличках з кмином. Добре пам'ятаю цю випічку на кухні у бабусі (5 травня їй минуло 93 роки !) і у мами - були періоди, коли мама пекла їх, щойно закінчиться попередня партія.
А взагалі-то одна бабуся спеціалізувалась на тортах - горіхових, макових, безе з найрізноманітнішими кремами, грильяжем і галяретками (порічкова галяретка варилась, насамперед, для змащування коржів у тортах і надання їм кислинки). Креми готувались в макітрі - спочатку розтиралось масло до збільшення в об'ємі, потім додавались по рецепту усі інші складники. Кремом на торті вимальовувались візерунки, обов'язково починалось з бордюру, і я дуже тішилась в дитинстві, що на моє день народження торт прикрашався ще й зернятками гранату - саме в той час вони з'являлись у продажу. Досі найвища похвала для мене у випічці - це коли сподобається бабусі . Друга бабуся пекла найсмачніші в світі пироги з гречкою і картоплею в електричній духовці, домашній хліб в печі і ламанці з маком - у нас ніколи не вистачало терпіння дочекатися, поки ото смакотиння охолоне. Мама - спец по пиріжках, пирогах, тортах і домашньому печиві. Французькі тістечка - це, напевно, була моя перша допомога на кухні : мама склянкою витискала кружальця, а я наперстком - дірочки. А потім з того тіста. що витиснула з наперстку я любила ліпити "свої" тістечка або фігурки - вони з'їдались найпершими. Я дуже довго приглядалась, як мама змащує тістечка збитим білком за допомогою пензлика з пір'я ("позиченого " в бабусиних гусей ), щоб білок не з'їхав десь на бік, а потім помагала посипати їх цукром та корицею. Мамин блокнот - то окрема історія. Більшу частину рецептів я знала напам'ять, багато з них перенеслись до мого записника, щойно мені його подарували. Потім і у мами з'явився новий записник, з твердою обкладинкою і більшого розміру - мама швиденько заповнила його рецептами, які поповнюються і досі. А старенький, певно, сорокарічної давності, відправили в шафу на заслужений відпочинок (на моє прохання мама його витягнула і позичила мені). Ось так він виглядає:
А тепер - рецепт:
Солоні палички з кмином
250 г вершкового маргарину 3 яйця 1 скл. теплого молока 50г дріжджів солі на кінчику ножа 1ст.л. цукру муки - скільки забере до утворення м'якого тіста На дошку просіяти муку, на неї потерти охолоджений маргарин, посікти ножем, додати по одному 3 яйця, цукор і сіль, замішуючи усе теплим молоком, попередньо розчинивши у ньому дріжджі. Муки додавати стільки, щоб утворилося м'яке тісто. Після цього тісто залишаємо на дошці на 30хв, щоб підійшло, а потім ділимо на частини, кожну з них окремо посипаємо сіллю, кмином і розтачуємо до 5мм (приблизно). Ріжемо на тоненькі (хто любить - грубші) полоски, даємо підрости хвилин 15 і випікаємо при температурі 180-190 градусів. З однієї порції виходить дуже багато паличок - в мене вийшло 4 бритванки. Але вони такі смачні, що, думаю, до сьогоднішнього вечора їх не буде . А ось і фотосесія з моїми дітлахами...
gutka, Прекрасні вірші, пробуджують душу, омивають її очищаючими сльозами
Ірка-Шкірка, Як добре, що живуть у нашій пам*яті і записничках , а отже до часу не втрачені ці дорогі рецепти та ще й (дивлюсь на фото) доставляють стільки радості дітлахам! Вони його теж запам*ятають!
Іруся, от в кого ти така майстриня! оце і є наша генетична пам'ять, традиції, що передаються молодим поколінням. Дітки--просто чудо! І найменшенька буде супер-господинька! +++!
Всі переписи такі чудові, що гублюсь за кого проголосувати. Он навіть і не знаю чи голосувати після того як випробую, хоча що там випробовувати багато з тих переписів мені такі рідні, але найбільше Катіні тістечка через мясорубку. Ми їх з мамою також робили. Так важко вибрати
Ірцю, твій старший кавалір то просто серцеїд. Я у нього закохалась з першого погляду.
Ось і підходить до кінця конкурс... Скільки приємних спогадів викликав, скільки ностальгії навіяв!!! Ми згадали і по-новому оцінили давно забуті рецепти або ж ще раз приготували традиційні, віддаючи данину пам"яті найріднішим для нас людям. Я вдячна організаторам, учасникам цього невеличкого свята душі,і дуже б хотілося , щоб ця темка не зникла, не забулася, не загубилася в часі. І тоді, напевне, не тільки наші діти, а й наші внуки колись так само пригадають смак дитинства.
Щиро вітаю Майєчку з перемогою, адже дійсно її печиво класне!!! Вітаю також усіх нас! Я впевнена, що кожна, повторивши рецепт мами чи бабусі, отримала ні з чим не зрівняну насолоду.Я дуже вдячна Натонці за організацію конкурсу ! Спасибі тим , хто не залишився байдужим до наших робіт, написав відгуки, проголосував. Я вдячна Каті, Валі і Іванці, що нагадали улюблені, але призабуті рецепти, Діаночці, Олесі, Саші і Іринці( Ірка-Шкірка) -за збережені, а особисто для мене нові переписи.Окреме спасибі Іринці за "калли" (саме за цей рецепт я голосувала), бо це улюблене печиво моєї бабусі.
У мене пропозиція: цю тему не закривати, а залишити, прибравши із назви слово "конкурс"
Печенько від мамусі/бабусі 
7 травня 2010 23:07
!) і у мами - були періоди, коли мама пекла їх, щойно закінчиться попередня партія. 
.
Навігація 
