Відчула потребу в продовженні цієї гарної теми... Я зараз більше наблизилась до церкви, більше стала читати, роздумувати, спілкуватись з чудовими людьми. Ще донедавна я навіть не підозрювала, що є люди ось такі добрі, приємні, щирі, як Ксенічка і їх дуже багато!
Щоб попередити питання про те, куди я ходжу, до якої церкви і т.д. Відповідаю - я греко-католик та проводжу свій час в "Карітасі"
Постійні роздуми, їдження себе мене чуть не загнали до психологів, але я рада, що я наблизилась більше до Бога, а не до науки.

Нехай в цій темі, як і раніше будуть гарні поради, думки, розповіді, картинки і щирість.

Натонька я завітала на сайт подивитися що нового, і дуже рада що знову відкрилася ця чудова, потрібна нам усім темка. Тільки з Богом може бути спокійно, мирно, в любові, яскраво і радісно жити, Бог дає мені сили переходити важкі ситуації.

Глиняні глечики
Молодий чернець якось прийшов до свого духовного наставника і каже:
- Отче, скільки разів ходжу я до тебе, каюся в гріхах, скільки разів радив ти мені, але все ніяк не можу виправитися. Яка ж користь мені ходити до тебе, якщо після наших бесід я знов впадаю у гріхи свої?
Наставник відповів:
- Сину мій, візьми два глиняних горщики – один з медом, а інший порожній – і перелий кілька разів мед з одного в інший. Учень послухав.
- А тепер, синку, зазирни в порожній горщик і понюхай його.
- Учень зазирнув, понюхав і каже:
- Отче, порожній горщик пахне медом, і там, на денці, залишилося трохи густого меду.
- Так само, - мовив учитель, - моя наука осідає у твоїй душі. Якщо ти ради Христа будеш зберігати бодай малу віру та засвоїш у житті хоч частину доброчинства, то Господь любов'ю і ласкою Своєю поповнить їх нестачу і спасе твою душу для життя в раю.
Бо ж і земна господиня не сипле перець у горщик, який пахне медом, – так і Бог не відкине тебе, якщо збережеш у душі і серці хоч основи віри і праведності.

ЯК ВАЖЛИВО деколи просто мовчати і слухати ... Приходити коли не запрошують, але дуже чекають ... Взяти за руку і зігріти своїм теплом ... Дивитися таким поглядом, в якому є впевненість, що все буде добре ... Вміти зрозуміти і пробачити, навіть не дивлячись на біль ... Допомогти, а не пропонувати допомогу з ввічливості ... Вміти залишитися, навіть коли гордість велить піти ... Посміхнутися, щоб подарувати трохи тепла і світла ... Знати, що найважче завжди можна пережити ... Вміти бути поруч, зрозуміти, пробачити, підтримати - подарувати те, що у тебе є. Без гарних фраз, порожніх обіцянок і нездійсненних надій ...... вміти любити!
(ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОВЧАННЯ)

Darka,
Дякую за Гарне повчання...

Бабуся розказала історію про одну матір .котра за її словами нагадували їй Бога. Якось після закінчення футбольного сезону ,один хлопець отримав в нагороду за гру золотий м"яч .На відміну від подібних нагород ,які отримали члени його команди ,його м"яч був всипаний маленькими діамантами. Це мало особливе значення .У ранньому дитинстві хлопчик був паралізованим.Після довгого лікування його мати запитала лікаря :"Чи зможе мій син колись ходити"?Лікар ,що був розумним чоловіком ,відповів :"Так ,якщо тільки ви того прагнете!".Але тоді мати не могла вповні збагнути значення сказаного. Прагнучи допомогти своєму синові ,вона щодня виводила його надвір. Але хлопець не тримався на ногах і падав. Він залишався лежати на землі і плакав.Мати була поряд ,але вона не піднімала сина ,не витирала його сліз. Мама просто казала :"Вставай сину вставай."Він тоді поступово піднімався ,та незабаром падав знову. Знала мати ,що сусіди дивляться на неї з осудом,шепочуться між собою про жорстокість.Та вона ніколи не простягала синові руки. Дехто з сусідів знав ,що хоч слова матері видаються жорстокими ,її серце розривається з жалю. І ось одного дня хлопець почав ходити. Того ж дня коли він отримав золотий м"яч ,він дав його своїй матері.бо знав ,що вона є тією людиною ,що дійсно заслужила його. Бабуся додала ,що якби мати піднімала хлопця після кожного падіння ,він не став би таким сильним як тепер.Через падіння ї намагання встати хлопчик навчився ходити. Ми часто ставимо питання :"Чому Бог не забере страждання з нашого життя ?Чому б Йому не створити світ без труднощів ?" Бог не чинить цього ,бо Він є мудрий і люблячий .Він любить нас тією ж любов"ю.якою та мати любила свого сина. Бог не ховає своїх улюблених від труднощів .які потрібні для їхнього подальшого освячення і зросту ,щоб стати як і Бог --святий.