Псалом 25-26

Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!

2

Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,

3

бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

4

Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,

5

я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.

6

¶ Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,

7

щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.

8

Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.

9

Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,

10

що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.

11

А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!

12

Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

Псалом 26-27

Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

2

Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

3

коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

4

Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

5

бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

6

А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

7

¶ Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!

8

За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:

9

не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

10

бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!

11

Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

12

Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,

13

немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

14

Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Псалом 27-28

До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...

2

Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!

3

Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!

4

Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,

5

бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

6

¶ Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!

7

Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!

8

Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!

9

Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Псалом 28-29

Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!

2

Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!

3

Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!

4

Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.

5

Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.

6

Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.

7

Голос Господній викрешує полум'я огняне,

8

голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.

9

Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!

10

Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!

11

Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

Псалом 29-30

Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!

2

(30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.

3

(30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!

4

(30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

5

(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!

6

¶ (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!

7

(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.

8

(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:

9

(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?

10

(30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!

11

(30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,

12

(30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

Псалом 30-31

На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

2

(31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

3

(31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

4

(31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

5

(31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

6

(31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

7

(31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

8

(31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

9

¶ (31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

10

(31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

11

(31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

12

(31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

13

(31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

14

(31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

15

(31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

16

(31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

17

(31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

18

(31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

19

¶ (31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

20

(31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

21

(31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

22

(31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

23

(31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

24

(31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Псалом 31-32

Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,

2

блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!

3

Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,

4

бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

5

Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.

6

Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!

7

¶ Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.

8

Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!

9

Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.

10

Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!

11

Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!

Псалом 32-33

Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!

2

Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,

3

заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,

4

бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!

5

Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!

6

Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.

7

Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.

8

Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,

9

бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.

10

Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,

11

а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!

12

¶ Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!

13

Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,

14

приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:

15

Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!

16

Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,

17

для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,

18

ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,

19

щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

20

Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,

21

бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!

22

Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

Псалом 33-34

Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!

2

(34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!

3

(34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!

4

(34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.

5

(34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!

6

(34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.

7

(34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.

8

(34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!

9

(34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

10

(34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.

11

¶ (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!

12

(34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?

13

(34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.

14

(34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!

15

(34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,

16

(34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.

17

(34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.

18

(34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.

19

(34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:

20

(34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!

21

(34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.

22

(34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!

Псалом 34-35

Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

2

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

3

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

4

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

5

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

6

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

7

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

8

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

9

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11

¶ Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17

¶ Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!