Псалом 16

Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!

2

Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!

3

До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!

4

Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!

5

Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!

6

Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!

7

Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.

8

¶ Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!

9

Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!

10

Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!

11

Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

Псалом 17

Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

2

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

3

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

4

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

5

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

6

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

7

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

8

¶ Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

9

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

10

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

11

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

12

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

13

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

14

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

15

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

Псалом 18

Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

2

(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

3

(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

4

(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

5

(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

6

(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

7

(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

8

(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

9

(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

10

(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

11

(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

12

(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

13

(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

14

(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

15

(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

16

(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

17

(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

18

(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

19

(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

20

¶ (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

21

(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22

(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

23

(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24

(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25

(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

26

(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

27

(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

28

(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

29

¶ (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30

(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

31

(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32

(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

33

(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

34

(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

35

(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36

(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

37

(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

38

(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39

(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

40

(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

41

(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

42

(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

43

(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

44

(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

45

(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

46

(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

47

(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

48

(18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

49

(18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

50

(18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалом 19

Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.

2

(19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,

3

(19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,

4

(19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,

5

(19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!

6

(19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

7

¶ (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.

8

(19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

9

(19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

10

(19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

11

(19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

12

(19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

13

(19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.

14

(19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

Псалом 20

В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!

2

(20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!

3

(20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.

4

(20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!

5

(20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!

6

¶ (20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.

7

(20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:

8

(20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!

9

(20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!

Псалом 21

Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!

2

(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.

3

(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

4

(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!

5

(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,

6

(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!

7

¶ (21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.

8

(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.

9

(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.

10

(21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.

11

(21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,

12

(21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.

13

(21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

Псалом 22

Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

2

(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

3

(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

4

(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

5

(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

6

(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

7

(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

8

(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

9

(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10

(22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11

¶ (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12

(22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13

(22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14

(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15

(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16

(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

17

(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18

(22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

19

(22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20

(22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21

(22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22

¶ (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23

(22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24

(22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25

(22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26

(22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27

(22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28

(22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29

(22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30

(22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31

(22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Псалом 22-23

Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,

2

на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!

3

Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.

4

Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

5

Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!

6

Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

Псалом 23-24

¶ Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

2

бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

3

¶ Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

4

У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

5

нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!

6

Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.

7

¶ Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

8

Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!

9

Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

10

Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

Псалом 24-25

До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

2

Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

3

Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!

4

Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,

5

провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

6

Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!

7

Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

8

¶ Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,

9

Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

10

Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.

11

Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

12

Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

13

душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

14

Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

15

¶ Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.

16

Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

17

Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

18

Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!

19

Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...

20

Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!

21

Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

22

Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!