Цитата: Ксенічка Коли осіння туга починає проймати добре читати псалми голосно, цим славлячи Христа і призиваючи на допомогу. Я додам сюди всі попорядочку, щоб часом ми разом змогли зібратись тут в одному містечку і підтримати одна одну.
Псалом 36-37
Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2
бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3
Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4
Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5
На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6
і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7
¶ Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8
Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9
бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10
А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11
а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13
та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14
Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15
та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17
бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18
Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19
за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21
¶ Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22
бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23
Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24
коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25
Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28
Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29
Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31
Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32
А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34
¶ Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35
Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36
та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37
Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38
переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39
А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40
і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
2
(40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
3
(40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
4
(40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
5
(40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
6
¶ (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
7
(40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
8
(40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
9
(40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
10
(40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
11
¶ (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
12
(40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
13
(40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
14
(40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
15
(40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
16
(40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
17
(40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Коли не..спиться .. саме так у мене в цей час колись мені дуже гарна людина прирадила молитись, а саме читати псалми..можливо сон міцним не..ви..давсь так як не закінчила почате, а саме занести до теми псалми для наших спільних потреб..як уже писала раніше..додам..
Псалом 42-43
Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
2
(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
3
(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
4
(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
5
(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
6
¶ (42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
7
(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
8
(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
9
(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
10
(42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
11
(42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
Номери телефону на небо при життєвих потребах., При першій же потребі - телефонуйте.
25 листопада 2013 17:11
Навігація 
