Гарна казка для дітей Ігоря Калинця "Жайворонки з тіста". Прочитала дитині і "ходить" за мною ця чудова історія. Ось що ще знайшла: До дня Сорока святих мучеників жінки на Полтавщині випікали сорок коржиків, які називалися «жайворонками». На жаль, ці традиції сьогодні відійшли у минуле. Однак кореспонденту «Кременчуцької Панорами» вдалося дізнатися про цей цікавий обряд, як кажуть, з перших вуст. І навіть скуштувати печеного «жайворонка».
Катерина Савустяненко із Градизька Глобинського району добре пам’ятає, як її мати і бабуся пекли «жайворонків» і роздавали дітям. Ті бавилися з ними. Якщо у когось відбирали випечену пташку, дитячий плач було чути далеко. Бувало, печиво нанизували на звичайну тоненьку гілочку і дітвора гасала з тими «жайворонками» допізна.
Ще того дня готували сорок бубликів, але не випікали їх, а варили у молоці. Ці бублики не порівняти з печеними – смачні, м’якенькі. Ще обов’язковою стравою того дня вважався приготовлений у печі «рябчик» –
так називали звичайну рябу квасолю, зварену із кукурудзою. Страву смакували дерев’яними ложками із череп’яної миски.
До речі, в родині Савустяненко склалася вже ціла династія пекарів. Бабуся, мама та й сама Катерина Семенівна пропрацювали у пекарні більше 20 років. А нині вже онуки Марина та Наташа випікають смачну здобу, а син – навіть торти. До слова, саме Катерина Савустяненко пекла коровай на 60-річчя градизькому поету Олександру Білашеві, що відзначали у Києві. Рецепт від Катерини Савустяненко
Для приготування тіста для «жайворонків» потрібно півлітра молока, два яйця, стакан цукру, пакетик ванільного цукру, 100 грамів дріжджів. Тісто вимішують з олією. Воно повинно бути замішене, як на вареники або трішки крутіше. Поставити в тепле місце. Коли підійде, тісто розкачати і можна ліпити фігурки «жайворонків». Випікати в духовці або печі хвилин 20.
в нас, нажаль теж нема такої традиції.То ж це все, що я знаю...
Привіт Маруся! Я цукати варю з апельсинових і лимонних шкірок - вариться довго, а потім додається в тісто до дріжджової випічки і, найголовніше, до сирника. Якщо таке підходить - пишу вже : Лимонні та апельсинові шкірки замочити мінімум на 12 год. - декілька раз міняти воду, потім викласти в каструльку, залити сиропом (співвідношення води до цукру - 1:2), закипятити. Охолодити. І так разів 4-6, щоб скоринки карамелізувались і стали прозорими. Останній раз доводжу до кипіння і виливаю в стерильну банку, закатую. Усе.
А ще того року варила безподобне варення з гарбуза, апельсин та лимона - виходить щось подібне до цукатів, смак - божественний нектар. Якщо захочеш рецепт - напишу.