Так Натонько Ти права, ми з братом вже 3 рокине спілкуємся, і з батьками він також не спілкується бо має жінку і її родину, важко аж пече серце, він навіть моєї донечки не бачив, тільки як на хрестини, і від тоді я не бачила брата. Не хочу нічого казати про нашу невістку, але ...

Моя улюблена історія з Біблії якраз пасує до цієї теми

Звали її Лю – «прекрасна, мов зоря». Вона спокійно жила собі в маленькому рибацькому селищі, на березі блакитної ріки. Аж попросив її руки найзаможніший із річних рибалок.

Перші роки молодої пари були справді щасливі, без тіні печалі. Одначе їхнє щастя стало дратувати свекруху, мислилось її, що через невісточку їй нема більше місця в синівському серці. Скоса поглядали на прекрасну невістку й інші члени родини, навіть слуги. Тож свекруха, як тільки могла, почала принижувати невістку, , вигадуючи й розповідаючи про неї найбрудніші побрехеньки. Довела до розпачу, прекрасна Лю постановила помститись й убити свекруху. Ця думка повністю опанувала її. Звернулась до чаклуна, щоб здобути магічний напій смерти.

Чарівник вислухай її уважно й дав пляшечку з рожевою рідиною, яку жінка мала щодня доливати в чай своїй свекрусі, а ще порадив кожного дня робити їй приємний розслаблюючий масаж рук, шиї й плечей, щоб тим самим відвести від себе всілякі можливі підозри.

Сказав, що свекруха помиратиме поволі, впродовж шести місяців.

Шість місяців Лю терпляче постійно підливала рожеві краплі свекрусі у чай і щоденно робила їй приємний розслаблюючий масаж.

Щоденний масаж започаткував між двома жінками нові стосунки, аж урешті потоваришували. Їхні серця змінились. Свекруха зауважила, що синова дружина не лише дуже гарна, а й мила, ввічлива, і привітна. Невістка також щоразу краще пізнавала материнське серце своєї свекрухи.

За кілька місяців Лю встигла забути про причину, що змусила її щоденно відвідувати матір свого чоловіка, їхні зустрічі стали милою звичкою. Сповнені взаємної любови, проводили час у довгих теплих товариських розмовах.

Одного дня свекруха безвинно промовила: «Так добре нам разом. Шкода, що буду змушена померти набагато раніше за тебе …»

Тоді невістка зірвалась на рівні ноги й помчала до чаклуна. Впавши на коліна, благала його, щоб приготував їй протиотруту, розповідала, як змінилось її серце і якими теплими стали її стосунки зі свекрухою.

Чаклун посміхнувся. Підіймись, моя прекрасна дочко. Рідина, яку дав тобі, є лише витяжкою з пелюстків троянди. Справжньою протиотрутою на отруту ненависти був той чудовий масаж. Коли ти постійно біля неї, коли розмовляєте, коли дивишся людині в очі, не можеш довго її ненавидіти.

Якщо подивишся на іншу людину, коли та спить, не зможеш її ненавидіти.

Людина народжується лагідною й беззахисною, Помирає ж твердою й сильною.

Усі істоти народжуються м’якими й ніжними – помирають засушені і тверді.

Тому, усе, що тверде й міцне, поєднується зі смертю;

Те, що ніжне й крихке, поєднується з життям.

Аналогічно, прочитала ніби про мене і мою свекруху написано, але я так само дію як Pito4ka.
А ще велика дяка Богу, що в мене хороший чоловік і мене підтримує, навіть як я не права (Було таке один раз, за відсутності досвіду), за що йому дуже вдячна.

Я теж стараюся від свекрухи далі жити, Вона має свою дочку і сина ще одного, дуже любить їх, плаче коли в них проблеми, сміттячко в очі попало(хоча їм усім за 20) . А в мене мами вже немає ото я щоб не заздрити їм , що в них є любляча мама втікаю до свого тата. до свекрухи звоню часто, вона до мене ні. Я розумію в неї свої діти, вона їх любить як і кожна мама. Але так хочеться щоб і тебе хтось підтримав. Я не знаю чи любить вона мене, як і кожна мама чогось вчить, чимось не задоволена в моїй роботі, я на неї не злюсь, мрію тільки щоб і для мене мамою була, хоча то марні мрії. А про подарунки від батьків тим більше від свекрух скажу так Найкращий подарунок це наше життя вони нам його дали, дали життя коханим нашим. Що ще більше потрібно. А в кого свекруха погана, тому бажаю тільки терпіння і розуміння. Мами то найдорожче шо в нас є.

Наталія,ото дійсно що так,і я так вважаю.В кожній сім"ї і домі має бути одна хозяйка,і тоді ніхто нікому не буде потикати чимось,і буде менше сварок,і люди будуть спокійніші.

Знаєте.. я вже багато років живу окремо від батьків..

Якось вже звиклося бути самому собі господарем.

Я не уявляю як можна жити зі свекрухою, зі свекрую це всеодно що на квартирі (таке життя мені відоме ). Мені, чесно кажучи, вже навіть тяжко з мамою в одній хаті і на одній кухні довго перебувати..

Вже звиклося жити по свому, по своїх нових правилах.. це вже зовсім не батьківська хата.. Це наше гніздечко...і "устав" нашої сімї є іншим відмінним від батьківських...

Перечитала багато різних ситуацій з свекрухами приємних і не дуже(таких чомусь більше і це дуже сумно)і можу сказати,що в мене найкраща свекруха в світі.Вона дуже добра,інколи аж занадто.Вона за кордоном вже 12 років,має трьох дітей(разом з моїм чоловіком) і весь час їм допомагає(матеріально),і причому всім однаково(вони трохи цим і користуються ).І так само внуків любить однаково,правда інколи забуває як хлопці називаються (у неї 6 внуків і одна внучка,це моя доня).Ніколи в нас не було такого,щоб вона мені сказала що я щось не так роблю,навіть коли в нас якісь непорозуміння з чоловіком,то вона завжди на моїй стороні,але і його підтримує...Ніколи не мішалася у сім"ї дітей,тільки просить усіх щоб не сварилися і жили дружньо.Мені навіть здається,що вона відчуває свою вину,що поїхала за кордон і лишила дітей самих(у них є тато,але він був на війні у Афганістані,і тепер від горілки не просихає) і тепер віддає їм се що може.Ну одним словом мені ПОЩАСТИЛО

я одне зрозуміла!!)Не брати дурного до голови ,тяжкого до рук і всьо буде добре!!!!))Я часто переглядаю,як би я поступила в дані ситуації))І у всіх своїх бідах не варто зажди звинувачувати свекруху!!)))А коли важко на душі просто треба помолитись!

І мені також так пощастило.

Цілком згідна.

Хочу про себе сказати. Я другий раз одружена - моя теперішня свекруха - ангел порівняно з першою. Вона частіше на моєму боці ніж на чоловіковому. Живемо окремо, спочатку жили з ними, одного разу щось посварилися з чоловіком, по різних кімнатах розішлися, чую вона до нього прийшла і каже - "от оженився синку той живи, тре було думати до весілля, а тепер у вас сім"я - всяке буває, примирятися треба один до одного". Та й взагалі вона і допоможе, і онучку любить, ну бувае що обідимося одне на одного, та то таке буває у всіх.
А от перша моя свекруха - то було щось! Коли розмовляла могла такими матюками завернути - вуха в"яли. В очі мені всміхалася, а позаочі - таке казала!!! Коли перший мій чоловік в гречку скакнув - замість того щоб сказати йому що в нього сім"я, шо він таке робить, вона до тої тітки почала леститись, а чоловікові казати шо я така погана а та інша така гарна! Я терпіти не стала, пішла від нього.Добре хоть дітей з ним не було. І що? Через місяць вже і та стала погана. А він як гуляв так і гуляє.