І це правда. Бо ми ше молоді і не сміливі, коли йдем за невістку. А є такі свекрухи, що і дітей розводять...і різницю між дітьми роблять...

цілком підтримую Уляночку,бо я маю таку відьму,що не передати,їй потрібна тільки робоча сила і все,в голові не вкладається як можна робити різницю між дітьми,а ще гірше між внуками.моя мені таке рубанула,коли була вагітна я ,а доця її тільки родила,ми прийшли в гості,а мене тошнило,просто капець,то та мені подзвонила бо сама в Італії,і сказала ти була така сумна казала мені моя дочка, може ти завідуєш,шо в них гарна здорова дитина,ці слова мене просто шокували,я їй відповіла,що завідувати мені немає смислу,бо ще і 3 міс. не пройшло після весілля,вагітність проходить нормально,нінащо не жаліюся. я би ніколи не подумала адже знаю цю сімю з дитинства більше того,вона однокласниця моєї мами,а братова,моя однокласниця дружили разом. а тепер робиться дурдом посварилися,хоча гріх казати,але маю чистий спокій,ніхто мене не допікає,а мій синочок любить так,а в нас так заведено... а доця її тоже рішила ,що має право мене повчати пхалася на кожному кроці куда поїхала,що купила скільки пакетів привезла.кошмар,до малої такеж відношення,одній внучці все ,а іншій нуль.та добре ,що є моя мама,та її забезпечує всім найкращим,нівчому їй невідказує,вона також в Італії.от така то "мама-свекруха",не дай БОже нікому.я би ще написала пару історій,але боюся ,що руки згорять від клавіатури

Слова моя ласкаві ніколи не каже. Тільки як сама починаю напрошуватись на якусь похвалу. А про подарунки, то взагалі))) Мені нічого не треба в подарунок від батьків, мені б лиш змогу заробити самій з чоловіком на те, що нам потрібно. А далі я вже помовчу, бо зара шось дурне скажу на ту тему, то точно.

Дівчата,а я так розхвилювалась ,що чуть не весь холодильник спорожнила!!!!!

боженка,

В мене така ж сама історія,правда зі свекрухою я ще не мала за сім років жодних суперечок,але й не можу сказати що теплі відносини.ми одна одну "любимо" заочно

мені подарунків тоже не треба,але негарно так,є якась елементарність і людяність,колись нас недурно вчили на тобі і на тобі,чи поділися,тож малі діти про себе я мовчу.Я ше сама можу їй щось подарувати.,мова зовсім не про подарунки,а провідношення.,то таяк в анекдоті несе жінка на руках велику дитину,а за руку йде маленьке,а люди питають,чого так,а жінка відповідає,бо то дочкине,а то невісчине.

боженка,
файний анегдот

Бо такі теми завжди викликають хвилювання, бо тому що в них неможливо найти істину, кожен має свою думку)) Ти не хвилюйся сильно)))

На превеликий жаль,НАТОНЬКО.то є не думки різні.ТО є правда життя,при чому гірка правда.

Мда ото я начиталась всього, поки мене не було тут такі пристрасті.
Скажу одне є різні люди, я побувала в різних ситуаціях. не буду вдаватись в подробиці. Мама мого чоловіка дуже гарно до мене ставиться, кажу мама бо не можу назвати свекрухою. Так ми живемо окремо, але в одному місті, батьки мої теж зараз в селі. Дякувати Богу не хвалюсь та чоловік мій має не погану тещу.
Продовжу про свою ну нехай свекруху.
Коли я завагітніла (ну так сталось) ми не були розписані з чоловіком. я потрапила в лікарню з 2ох тижнів вагітності. Мама чоловіка майбутнього коло мене бігала як коло розбитого яйця, бо моя мама не могла, сиділа в селі біля хворої бабусі. Вона прибігала по пару раз в лікарню. Всі думали, що то моя мати. Коли сказала що свекруха, ну не всі мусіли знати що майбутня , ніхто не вірив що таке буває. Після родів мала страшні приступи мігрені, вона приїзджала вночі і була з малою, бо повторюсь моїй матері було з селаїхати вночі ніяк.
Всі ми люди з своїми недоліками. Є такі що ого го як он дівчата писали, а є і такі як моя ,І мама в мене чудова Дай їм Боже здоров"я.
Тому ми люди, тому буваєм різними.
Ото написала сам француз не розбере

soni, я цілком погоджуюся люди є дійсно різні.але в моїй ситуації перед самим весіллям і вже після нього все різко помінялося,спочатку я приходила і помагала,бавила братової малу лишали її на мене ще і місяця не було.все було нормально тоді вони рішили,що я є їхня власність і давай мені показувати,намовляти сина на всякі небелиці,проти мене і моєї сімї,а треба зробити то,а наш син привик отак,(а живемо ми окремо мали перше одну кімнату кухню і туалет,тепер вже добудувалися маємо3 кімнати,коротче більше місця),постійно була одна і та сама тема,а у вас мало місця,а як ви так можети жити,а я їй кажу, ну а як люди живуть,та маємо все обмебльвана хата,та ми ж не живемо в паперовій коробці під мостом. за свекра сказати нічого поганого не можу, людина совістна і порядна,але сидить під каблуком.до речі в сімю своє дочки пхається не менше,чоловік не раз лишав то всьо і йшов до себе додому,але перепрошувала його,то вертався.ви якби побачили як прийшла моя свекруха в роддом до мене ,то би попадали... прийшла,в палаті лишилася моя мама з малою,бо я пішла на узі,прийшла розмотала малу обдивилася з ніг до голови,зняла памперс,а потім каже,та ніби дефектів ніяких нема,бо я так переживала.питається за що переживати я нормальна не урод тай чоловік так само, і в сімї у мене всі нормальні,ну просто цирк на дроті.вибачте,за такий довгий текст,бо вже так наболіло,що неможливо!