 |
Бджола дає людині мед - рідке золото природи, ні з чим не зрівняний за поживністю і цілющими властивостями продукт. У давнину мед вважали великім даром богів, посланим на землю для добра і щастя людей. Його для здоров'я споживали і царі, і прості люди, ним користувалися, як чудовим засобом від багаттьох хвороб.
Установлено, що нектар, внесений у вулик, стає натуральним медом не раніше, як через сім діб активної роботи над ним бджіл. Він стає густим, в'язким, важким. Але помічено, що мед такого віку бджоли не запечатують. Вони його наче витримують. Пасічники вважають, що мед через здатність поглинати запахи збагачується в цей період ароматичними речовинами, вбирає запах вулика й продовжує набувати свої дивовижні властивості. Процес дозрівання меду триває і після того, як бджоли запечатають його восковими кришечками, непроникними для повітря.
Доки мед не дозрів, якісним його вважати неможна. Щоб цей дар природи дійшов до людини в своєму натуральному вигляді і приніс користь, його потрібно відбирати з вуликів тільки після медового збору, а останній взяток (наприкінці сезону) - ще й витримати у гніздах щонайменше 2 тижні. За передчасної відкачки мед містить великий процент води.
Скляні банки - це найкращий посуд для зберігання солодкого продукту. Бляшані кришки повинні бути луджені, жовтого кольору, або капронові. Можна зберігати мед у молочних флягах, ємностях, що випускає промисловість. Місткості треба щільно закривати.
Мед - продукт безстрокового зберігання. Протягом першого року він зберігає всі свої властивості. З часом втрачає запах і значну частину смаку чи "букету", смакові якості, випаровуються ефірні олії.
Зберігати мед слід у сухому приміщенні з температурою повітря, не вищою за 10 градусів. За такої температури вологість повітря буває невисокою, продукт не розріджується, мікроорганізми, які викликають бродіння і закисання, не розмножуються.
Не бійтеся зберігати мед при низькій температурі, навіть при нулю. Мед за таких температур кристалізується. Але чим нижча температура, тим повільніше він старішає.
Газета "Порадниця" №46 (2004)
|
|
Навігація 
