Різдво Іоана Предтечі, або Хрестителя, якого у народі називають Іваном Купалом, - це християнське свято, яке відзначають 7 липня. Купайло - язичницький бог шлюбу, земних плодів і кохання, божество літнього сонцестояння, немає до цього ніякого відношення. Він, до речі, за значенням близький до римського Купідона і грецької Кибела, що є богами шлюбу, любові, пристрасті.
Купальське дійство складається з багатьох елементів: плетіння вінків, запалювання колеса, спалювання Купайла й утоплення Морени. Це все супроводжується піснями, розвагами, ворожінням на вінках, купанням тощо.
Ми робимо пожертву богам - виливаємо у вогонь священний напій із трав. Кладемо в полум'я хлібний калач, який перед тим обнесли по колу. Кожен торкається його лівою рукою, загадуючи бажання для себе, а потім для всієї України. Якщо після жертвоприношення дим іде догори, бажання збудеться.
Ще плетемо з квітів і трав величезний вінок здоров'я заввишки з людський ріст і проходиш крізь нього. Після обряду людина набирається здоров'я та сили на увесь рік, стає невразливою до лихого ока.
Купальський вогонь - священний. Запалювати його дозволялося лише жінці, жриці вогню, і лише від живого вогню, добутого тертям двох шматків дерева. Воно символізує небесний сонячний вогонь, який запалює кохання у серцях парубків і дівчат.
Наші предки використовували навіть попіл із купальського багаття - він теж вважався освяченим, цілющим. У ньому зберігали їжу, використовували його замість мила, для білизни і тіла, загоювали ним рани, вживали як ліки проти багатьох хвороб.
Священним вогнем також освячують воду для купання у купальську ніч. Для цього підпалюють колесо. Потім його скочують з гори у воду.
Вогненне колесо позначає Купальське Сонце - вогонь небесний. І коли воно, підпалене, опиняється у річці, таким чином відбувається шлюб Вогню та Води.
Після цього обряду всі одразу намагаються скупатися у цій воді, бо вона освячена і здатна лікувати хвороби.
Дівчата та хлопці традиційно стрибають через купальське вогнище. Вони ворожать, чи судилось їм бути разом. Стрибати, узявшись за руки, повинні лише ті, хто має одне до одного почуття. Якщо під час перестрибування руки не роз'єднаються, це означає, що боги благословляють їхній союз.
Купайло та Марена - персоніфікація божеств двох стихій: вогню і води, сонця і хмари. Ці персонажі у вигляді ляльок - опудал: Марена - деревце, прикрашене стрічками, вбране у жіночий одяг; Купайло - лялька, зроблена із соломи, вбрана як парубок. Купайла повинні зробити власноруч дівчата, а Марену відповідно, хлопці.
У святкову ніч навколо опудал хлопці та дівчата водять танки, а потім Купайла підпалюють, а Марену топлять.
Традиційною купальською квіткою вважається папороть. За легендою, вона цвіте лише раз на рік - саме в купальську ніч. Людина, якій пощастить знайти чарівну квітку, зможе відшукати всі скарби світу та дізнатись про всі земні таємниці. Якщо зірвати цвіт, можна побачити, як дерева переходять з місця на місце, почути, як вони ведуть свою тиху розмову. Так можна розгадати всі таємниці природи.
У ніч на Івана Купала з квіткою папороті в руках треба зірвати цвіт розрив трави і гуляти лісом, доки не почне різати очі. Тільки - но з'явиться це відчуття, треба швидко починати копати землю під ногами: чарівний скарб має бути саме там!
Ще один купальський обряд - пускання вінків на воду. Дівчата таким чином прохають собі щасливої долі, визначаються із нареченим.
Вінки можуть плести і хлопці, та вони мають використовувати для цього дубове гілля. А от дівчатам потрібно брати на вінок барвінок, калину, нагідки, сокирки.
Пустивши вінки на воду, дівчата уважно за ними стежать. Якщо вінок до берега приб'є - дівчина засидиться в батьківській хаті; попливе, так що не наздогнати, - піде заміж на чужу сторону; потоне вінок - судилося бідоласі важке життя, обтяжене хворобами. А якщо її вінок підбере хлопець, він і буде нареченим.
Спеціально для відвідувачів сайту http://dreamfood.ua