–ецепти
 
ћи на FaceBook | ћи в Pinterest |
 
лог≥н :
пароль :
–еЇстрац≥€ на сайт≥
Ќагадати пароль?
 
–ецепти » —в€та, традиц≥њ » «елен≥ св€та
 

«елен≥ св€та

20 травн€, 2010  |   омент≥в (3)  |  –убрика: —в€та, традиц≥њ
 

«елен≥ св€та


÷ього дн€ стародавн≥ римл€ни св€ткували день предк≥в Ч розал≥њ. Ќа думку досл≥дник≥в, назва св€та походить в≥д назви кв≥тки Ч тро€нди (рос. роза). “радиц≥€ св€ткуванн€ була перейн€та давн≥ми слов'€нами, а п≥зн≥ше, з прийн€тт€м христи€нства на –ус≥, орган≥чно злилас€ з≥ св€том “р≥йц≥.
“иждень перед “р≥йцею Ч зелений тиждень (≥нш≥ назви Ч клечальний, русальний). «елен≥ св€та зазвичай мають так≥ складов≥:
Ч три останн≥ дн≥ зеленого тижн€;
Ч три перш≥ дн≥ троњцького тижн€.
¬≥дпов≥дно до народних в≥рувань п≥д час «елених св€т прокидаютьс€ неб≥жчики. ¬важаЇтьс€, що цими дн€ми можна зустр≥ти русалок, €к≥ виход€ть ≥з води.
” четвер, перший день зеленого тижн€, незам≥жн≥ д≥вчата завивають в≥нки з конвал≥й, василька, чебрецю, полину й ≥нших кв≥т≥в у пол≥, у л≥с≥, сп≥ваючи в≥дпов≥дних св€ту п≥сень. ѕот≥м вони ход€ть в≥д хати до хати з цими в≥нками на голов≥.
” де€ких рег≥онах ”крањни в≥д самого ранку цього дн€ д≥вчата готують р≥зн≥ св€тков≥ страви. Ќа об≥д обов'€зково сл≥д подати смажену €Їчню на додачу до ≥нших страв. ѕот≥м вони готують вибране дл€ св€ткуванн€ подв≥р'€: ретельно прибирають, ставл€ть посередин≥ молоде деревце, а п≥д нього Ч посудину з водою.
ƒ≥ти, переважно хлопчики, тримають у руках приготовлен≥ д≥вчатами страви та в≥дра на палиц€х, наповнен≥ пивом. ќдна з д≥вчат бере в руки деревце та починаЇ сп≥вати. ƒо нењ приЇднуютьс€ ≥нш≥ д≥вчата. ѕот≥м ус≥ д≥ти урочисто йдуть до л≥су. “ам розкладають принесену њжу та починають пригощатис€.
ѕ≥сл€ пригощанн€ д≥вчата розход€тьс€ л≥сом ≥ вибирають одну або к≥лька бер≥зок дл€ завиванн€. ¬≥нки в'ють пр€мо з г≥лок берези, не в≥дриваючи њх в≥д дерева.  оли берези вже Ђприкрашен≥ї, д≥вчата обирають старшу куму, п≥дкидаючи вгору хустки: котра п≥дкине вище Ч та й старша кума. ј в день власне “р≥йц≥ д≥вчата знову йдуть до л≥су Ч розвивати берези. —тан в≥нка з березового г≥лл€ показуЇ д≥вчин≥, €ка його завивала, €ким дл€ нењ буде наступний р≥к Ч вдалим чи не дуже.
јбо ж так. ƒ≥вчата та хлопц≥ парами завивали г≥лки на берез≥ колом, обн≥маючись кр≥зь нього. “од≥ хлопець зр≥зав цей Ђв≥нокї, щоб г≥лки не роз≥йшлис€, а д≥вчина кидала його на воду, ворожачи на ньому, €к у час купальських св€т. ”часники обр€ду (чи це пара Ч хлопець з д≥вчиною, чи двоЇ д≥вчат) ставали кумами Ч найближчими друз€ми:
ќй кумочки, да голубочки,
ћи у л≥с ≥дем, ми кумитьс€ йдем!
≤ покумимос€, й поголубимос€!
ј на дубочку два голубочки:
¬они купл€тьс€, об≥ймаютьс€ й пригортаютьс€...
“рохи по-≥ншому вигл€даЇ обр€д завиванн€ берези в б≥лоруському вар≥ант≥: д≥вчата розв≥шують на березах уже готов≥, заздалег≥дь сплетен≥ з кв≥т≥в в≥нки, а пот≥м стрибають навколо дерев, л€скають у долон≥ та сп≥вають. «ам≥сть Ђстаршоњ кумиї д≥вчата обирають з-пом≥ж себе Ђрусалкуї, €ка й верховодить у жартах ≥ танц€х з нагоди св€та.
”крањнськ≥ д≥вчата за старих час≥в на «елен≥ св€та Ђводили тополюї. —еред д≥вчат обиралас€ найвища д≥вчина Ч Ђтопол€ї. ќбрану Ђтополюї прикрашали намистом, р≥знокольоровими стр≥чками, барвистими хустками. ≤ ось Ђтопол€ї вбрана, тепер д≥вчата починали водити њњ по селу й по пол€х.  ожна людина, €ка зустр≥чала цю урочисту процес≥ю, повинна була чимось обдарувати д≥вочу громаду. ѕод≥бну традиц≥ю мають б≥лоруси Ч Ђвод≥нн€ кущаї, хорвати, естонц≥, н≥мц≥, чехи та словенц≥ вод€ть убраного зеленими г≥лками хлопц€ Ч Ђзеленого ёр≥€ї.
—уботнього ранку, напередодн≥ “р≥йц≥, ≥ незам≥жн≥ д≥вчата, ≥ молодиц≥ знову йдуть збирати кв≥ти й з≥лл€, а ввечер≥ цього ж дн€ укв≥тчують буд≥вл≥, ворота, дерева навколо осел≥ й господарських споруд.  лечанн€м називають зайв≥ дерева та просто г≥лки, що зрубан≥ саме в цей день, тому й виникла одна з назв св€ткового тижн€ Ч клечальний тиждень.
Ќе т≥льки украњнц≥ мають звичай св€ткового укв≥тчуванн€. ѕод≥бн≥ традиц≥њ маЇ ƒан≥€, Ќорвег≥€ та Ўвец≥€: молодь ≥з зеленим клечанн€м з≥ сп≥вами та музикою зд≥йснювала урочистий пох≥д в≥д л≥су до р≥дного м≥ста або села. «а старих час≥в англ≥йц≥ мали красивий звичай укв≥тчувати своњ осел≥. ѕевною екзотичн≥стю в≥др≥зн€Їтьс€ св€ткуванн€ ≥нд≥йц≥в: двом д≥вчатам доручають принести з л≥су г≥лку св€щенного дерева. ƒ≥вчата, €ким випала така честь, обливають обране дерево ол≥Їю та вином ≥ лише п≥сл€ ц≥Їњ процедури в≥дламують г≥лку. ѕрин≥сши њњ в село, кладуть на заздалег≥дь приготовлений дл€ жертвопринесенн€ кам≥нь на берез≥ р≥чки або хоча б струмка. ѕ≥сл€ жертвопринесенн€ (зазвичай лиха дол€ випадаЇ цапов≥) люди танцюють, сп≥вають ≥ влаштовують ≥гри.
Ќадвеч≥р господар≥ внос€ть у хату молоду осику. ÷е своЇр≥дне ворож≥нн€: €кщо зранку все лист€ залишилос€ св≥жим Ч ус≥ члени родини будуть жив≥-здоров≥, а те, ск≥льки листочк≥в з≥в'€ло або почорн≥ло, в≥щувало, наск≥льки серйозн≥ негаразди чекають на цю с≥м'ю. ќтже, принесенн€ зеленоњ г≥лки до хати вважаЇтьс€ дуже важливим у р≥зних народ≥в, можливо, це пов'€зано з закликанн€м урожаю та багатства, що вноситьс€ разом ≥з св€щенною г≥лкою.
“а й у ц≥лому давн≥ слов'€ни вшановували дерева, поклон€лис€ њм, приносили жертви й ≥нш≥ обр€ди п≥д њхн≥ми в≥тами. Ќайб≥льше шанувавс€ дуб, саме п≥д ним виконувалис€ найважлив≥ш≥ маг≥чн≥ д≥йства.
ƒавн≥ н≥мц≥ найб≥льше шанували липу, нав≥ть проводили п≥д нею суди; у прусс≥в липа вважалас€ деревом бога весни; €сен вважавс€ деревом верховного бога зах≥дних слов'€н. Ќав≥ть ≥з запровадженн€м христи€нства та, в≥дпов≥дно, запеклими спробами винищенн€ найменших залишк≥в €зичницьких в≥рувань ц≥ Ђзелен≥ традиц≥њї ви€вилис€ надзвичайно живучими.
÷ей день Ч русалчин ¬еликдень. √осподин≥ робл€ть жовт≥ крашанки та роздають њх д≥тлахам. Ќ≥хто не повинен працювати, оск≥льки русалки можуть розгн≥ватис€, що њх не вшановують, ≥ наробити шкоди господарству, наприклад з≥псувати пос≥ви. ўоб задобрити русалок, д≥вчата зам≥шують т≥сто на св€чен≥й вод≥, печуть хл≥б ≥ в≥днос€ть його на поле Ч пригощають мавок ≥ русалок. «а народними в≥руванн€ми, €кщо сплести в≥нок дл€ русалки й залишити його в л≥с≥, то русалка на знак под€ки пошле д≥вчин≥ багатого нареченого.
Ќе можна на русалчин ¬еликдень ходити одному до л≥су, у поле або заходити у воду Ч русалки можуть залоскотати. як Ђзапоб≥жний зас≥бї можна використовувати любисток ≥ полин: спочатку насипати њх у воду, а вже пот≥м самому заходити. ” б≥льшост≥ Ївропейських народ≥в Ї власн≥ русалки, т≥льки називаютьс€ вони по-≥ншому, та й Ђобов'€зкиї њхн≥ можуть дещо в≥др≥зн€тис€. Ќаприклад, сербськ≥ русалки Ч в≥ли Ч жодних неприЇмностей люд€м не завдають, а т≥льки допомагають: готують гр≥м ≥ блискавку, збирають хмари, в≥щують майбутнЇ.
—убота «еленого тижн€ Ч поминальний день. ќск≥льки, за народними, в≥руванн€ми, на «елен≥ св€та прокидаютьс€ мерц≥, люди вважають за необх≥дне в≥дв≥дати могили померлих родич≥в ≥ друз≥в, згадати њх добрим словом. ѕерекази св≥дчать: €кщо не обминути померлих своЇю увагою в цей час, вони допоможуть уберегти пол€.
«агалом русалчин≥ св€та т≥сно пов'€зан≥ з €зичницьким ушановуванн€м води, њњ очисноњ, життЇдайноњ сили.
«елен≥ св€та нерозривно пов'€зан≥ з п≥сн€ми. ѕо-перше, це мањвки. ћањвки Ч твори календарноњ обр€довост≥, назва €ких, можливо, походить в≥д Ђмайї (травень) чи Ђма€тиї (прикрашати зеленню) або Ђмавкиї (духи л≥су та пол€). Ќими супроводжувались ус≥ обр€ди «еленоњ ( лечальноњ) нед≥л≥ та пов'€зан≥ з нею ≥грища молод≥. Ќайпоширен≥шим тут Ї мотив замаюванн€ хат, подв≥р'њв:

«весел≥ло подв≥р'€
ѕрийшло зелене ≥р€...
...¬езе  ас≥йко бука,
Ѕука зелененького
ƒл€ іазди молоденького.
”с€ череда, ус€,
“≥льки скотар€ нема.
ѕ≥шов скотар на з≥лл€.
Ќинька св€та нед≥л€.
ќкрему групу становл€ть мањвки, €кими супроводжувались обр€ди прикрашанн€ худоби, що зберегли зв'€зок ≥з тотемними поклон≥нн€ми, ≥ нос€ть серйозний характер (ц≥ твори ≥нод≥ носили назву Ђпастуш≥ п≥сн≥ї):
ћене мама будила
≤ так мене просила.
јби € збирав цв≥точки
’удоб≥ на в≥ночки. Ч
≤ би-сте в≥нки вили
’удобу намањли.
як буде веселонька
“а й буде здоровонька.
ƒал≥ хлопц≥ й д≥вчата сход€тьс€ докупи та рад€тьс€, €к краще вити в≥ночки, ≥, випл≥таючи њх, величають кор≥вок за молоко, сметану, масло, сир. ” де€ких п≥сн€х зустр≥чаютьс€ звертанн€ до окремоњ корови:
¬ийс€, в≥ночку, гладко,
як червоненьке €блуко.
“а й вийс€, увивайс€,
Ќа корову придайс€.
ѕасла  расечка, пасла,
÷ебер каш≥ принесла.
ќй ми в≥нки ввивали,
ўоби-сьмо  расю вбирали.
¬ окрему групу вид≥л€ютьс€ майськ≥ п≥сн≥, €кими супроводжувалис€ обр€ди вод≥нн€ топол≥, куста, кралечки: —то€ла топол€ край чистого пол€. –ефрен:
—т≥й, тополенько, ст≥й не розвивайсь,
Ѕуйному в≥троньку не п≥ддавайсь...
÷ей обр€д, до реч≥, збер≥гаЇ не лише зв'€зок ≥з ан≥м≥стичними у€вленн€ми, а й з ¬еликодн≥ми св€тами на основ≥ вшануванн€ культу пок≥йник≥в. ¬ обр€д≥ Ђкустаї також звучать мотиви провод≥в д≥вчини до зеленого гаю, њњ зустр≥ч≥ з парубком чи козаком, розмова м≥ж ними. ” цьому ви€вл€Їтьс€ поЇднанн€ культу дух≥в з ≥грищами молод≥ п≥д час «елених св€т.
“ема весн€них молодечих ≥гор продовжуЇтьс€ у мањвках, €кими супроводжувались ритуали Ђгойдалкиї Ч гойданн€ д≥вчат та хлопц≥в на Ђвербових колискахї, що передували њх любовним забавам:
ќй у л≥с≥, при гор≥с≥, при дубку,
“ам пов≥сив ≤ваньо гойдалку.
“а посадив √ол€ну Ч кохану.
√ойдайс€, √ол€но, високо,
ўоб було видненько далеко.
ўоб твоњ биндочки ма€ли,
ўоб твоњ перстен≥ с€€ли.
„асто така гойдалка називаЇтьс€ колискою. ћожливо, под≥бний ритуал очищенн€ пов≥тр€м зд≥йснювали ≥ з пок≥йниками, що д≥йшло до нас в окремих елементах казок, де мертву цар≥вну п≥дв≥шують у л≥с≥ у скл€н≥й чи кришталев≥й колисц≥ (трун≥). ѕодекуди под≥бн≥ ритуали в≥дбувались на ¬еликдень у зв'€зку ≥з культом померлих предк≥в.
” мањвках часто зустр≥чаютьс€ любовно-еротичн≥ мотиви та мотив ворож≥нн€ по куванню зозул≥, що спор≥днюЇ њх ≥з гањвками:
≤грала з≥ронька, ≥грала,
« ким ти, д≥вочка, гул€ла? ≤ гул€ла?
Ч « тобою, хлопчичок, з тобою, ≥ з тобою,
ѕ≥д зеленою вербою, ≥ вербою.
Ќад холодною водою, ≥ водою,
ѕ≥д колючою грушею, ≥ грушею,
« тобою, хлопчик, з душею, ≥ з душею.
ћањвки, €к ≥ б≥льш≥сть жанр≥в календарноњ обр€довост≥, Ї творами усноњ народноњ п≥сенност≥, де д≥йство поЇднуЇтьс€ з≥ словом, вони нер≥дко виконуютьс€ у форм≥ д≥алогу.
Ќе менш ц≥кав≥ русальн≥ п≥сн≥ Ч жанр календарно-обр€довоњ л≥рики, пов'€заний ≥з св€ткуванн€м –усал≥й (–усального тижн€, русального ¬еликодн€). ќск≥льки це св€то було пов'€зане з духами земл≥ й води, то в русальних п≥сн€х широко в≥дображен≥ не лише њх архетипи, а й образи, що њх супроводжують: ноч≥, м≥с€ц€, берега, р≥чки, криниц≥, верби тощо.
“ак, образ м≥с€ц€ в п≥сн€х-замовл€нн€х Ї нев≥д'Їмним атрибутом русалчиних гул€нь (вважалось, що при м≥с€ц≥ вони виход€ть ≥з води й вод€ть хороводи):
ќй вигл€ни, ср≥бний м≥с€цю, ≥з-за хмароньки,
Ѕо повинна вийти з води сестра-русалонька.
–озпрощалас€ вона з≥ св≥том, мо€ мила,
ј сьогодн≥ повинна вийти, бо зелена нед≥л€.
„астий мотив цих твор≥в Ч проханн€ русалками у ж≥нок полотна, сорочок чи нам≥ток:
—ид≥ла русалка на крив≥м берез≥,
ѕросила русалка у ж≥ночок нам≥ток,
” д≥вочок сорочок:
Ч ∆≥ночки-подружки, дайте мн≥ нам≥тку!..
ўоб задобрити русалок, ж≥нки у ц≥ дн≥ сам≥ розв≥шували по деревах дарунки.
’оча русальн≥ п≥сн≥ сповнен≥ глибокого л≥ризму, поетизац≥њ образ≥в л≥сових, польових та вод€них ≥стот, вважалось, що русалки можуть завдавати багато шкоди люд€м ≥ нав≥ть забрати њх ≥з собою Ђна той св≥тї. „астим у цих творах Ї мотив загадуванн€ русалкою загадок людин≥, з €кою вона зустр≥лась:
ќй б≥жить, б≥жить мала д≥вчина,
ј за нею та русалочка:
“а послухай мене, красна панночко,
«агадаю тоб≥ три загадочки,
як угадаЇш Ч до батька пущу.
Ќе угадаЇш Ч до. себе возьму.
“ут образ д≥вчини-семил≥тки перегукуЇтьс€ ≥з в≥дпов≥дним казковим персонажем. ”с≥ ц≥ загадки, €к ≥ њх в≥дгадки, с€гають кор≥нн€м глибокоњ давнини, сповнен≥ сакральним зм≥стом, сприймаютьс€ €к так≥, €к≥ може в≥дгадати лише посв€чена людина:
ј що граЇ Ч голос маЇ?
ј що плаче Ч сл≥з не маЇ?
ј що б≥жить без пригону?
ј що св≥тить в €сну пору?
ј що в'Їтьс€ круг деревц€?
ј що горить без полум'€?
ј що росте без корен€?
Ч ’≥ба € не д≥вчина,
ўоб € того не в≥дгадала:

—крипка граЇ Ч голос маЇ,
—ок≥л плаче Ч сл≥з не маЇ,
¬ода б≥жить без пригону,
ћ≥с€ць св≥тить в €сну пору,
ј хм≥ль в'Їтьс€ круг деревц€,
—онце горить без полум'€,
 ам≥нь росте без корен€.
јле дуже часто ц≥ п≥сн≥ завершуютьс€ тим, що Ђƒ≥вчина загадочок не вгадала, –усалочка д≥вчину залоскоталаї.
«авершувались –усал≥њ урочистими проводами русалок ≥з села, що супроводжувалось подекуди вод≥нн€м д≥вчини, њњ ритуальним поливанн€м, проводами до води. “ема провод≥в русалок теж знайшла своЇ в≥дображенн€ у русальних п≥сн€х:
ѕроводили русалочки, проводили,
ўоб вони до нас не ходили,
ƒа нашого житечка не ломили,
ƒа наших д≥вочок не ловили.
јбо:
ѕроведу € русалоньку до бору,
ј сама вернус€ додому.
ћи свою русалоньку проводили,
√≥ркою осикою заломили.
як у весн€ний пер≥од, п≥д час «елених св€т та –усал≥й були ≥ своњ особлив≥ ≥гри. —еред хлопц≥в поширеними були боњ, перебоњ та перегони. Ѕились один на один чи група проти групи. ÷≥ ≥гри були дуже р≥зноман≥тними за своњми правилами Ч учасники могли битись кулаками чи без рук (т≥льки грудьми). ћожливо, ц≥ ≥гри були символ≥чним утвердженн€м повноњ перемоги л≥та над зимою, або ж були змаганн€ми м≥ж двома парубочими громадами. ƒе€к≥ науковц≥ вважають, що ≥грища на тематику боротьби Ї замовл€нн€ми перед в≥йськовими д≥€ми, в≥йнами.
“акож парубки з д≥вчатами грали гру Ђ√орюдубаї, що теж Ї глибоко символ≥чною: пара (д≥вчина з хлопцем) вт≥каЇ в≥д Ђловц€ї, €кий ловить д≥вчину, а вс≥ в цей час вигукують: Ђ√ори, гори €сно, щоби не погасло!ї ÷€ гра була про в≥щенн€м купальських св€т, щоб €сно гор≥ло ≥ сонце, ≥ вогнище, €ке воно уособлювало.
ќтже, за тематикою, мотивами та образн≥стю русальн≥ п≥сн≥ ви€вл€ють зв'€зок ≥з жанрами весн€ноњ обр€довост≥, ≥з пов≥р'€ми, легендами, забобонами, а також м≥ст€ть казков≥ елементи та приказки.

 нига "Ћюба мо€ ”крањна" (2008)


—подобавс€ рецепт? ѕод≥лись з ближн≥ми:
 

—хож≥ рецепти:

 

#1 написав: gutka (21 травн€ 2010 08:58)


√рупа: Vip-кухар
 оментар≥в: 163
д€кую за в≥танн€, найб≥льш мене т≥шить що попереду вих≥дн≥
 



#2 написав: marinka (25 червн€ 2010 01:09)


√рупа: Vip-кухар
 оментар≥в: 236
ƒуже гарна розпов≥дь!!! ƒ€кую!!!!
 



#3 написав:  сен≥чка (4 березн€ 2013 15:14)


√рупа: Vip-кухар
 оментар≥в: 839
«елен≥ св€та наступають,
ƒ≥вчата м`€ту вже збирають,
Ѕер≥зки наче наречен≥,
≤ липоньки вже теж зелен≥,
 в≥тчаймо, друз≥, вс≥ осел≥,
зроб≥мо ц≥ св€та весел≥!
ј друз€м ми бажаЇм щаст€,
Ѕо сходить —онце, геть ненаст€!
 



≤нформац≥€
"√ост≥" не можуть коментувати дану новину.



Ќј¬≤√ј÷≤я ѕќ —ј…“”
 
ќголошенн€
 
Ќове на форум≥
 
ѕрогноз –азвити€ Ёкономики ”краины Ќа 2023 √од
  ѕише Veronaiik ()
√ороскоп ƒл€ ”крањни Ќа 2023 –≥к
  ѕише Veronalaf ()
https://casinos-brasil.github.io/
  ѕише IsaacBiofs ()
https://casinos-brasil.github.io/
  ѕише IsaacBiofs ()
https://telegra.ph/Igra-clash-of-pirates-otzyvy-12-17#–Ш–≥—А–∞ clash o
  ѕише IsaacBiofs ()
https://telegra.ph/Novye-bk-s-bezdepozitnym-bonusom-ili-fribetom-12-15
  ѕише IsaacBiofs ()
продвижение сайт
  ѕише IsaacBiofs ()
¬ершки 33%
  ѕише Ќатонька ()
√арн≥ книжки дл€ д≥тей
  ѕише ќЋ≈—я ()
ќг≥рочки з кетчупом "„ил≥"
  ѕише ole4ka ()
«араз на сайт≥
 
¬сього на сайт≥: 13
√остей: 8
 ористувач≥: - в≥дсутн≥
 
 
  © 2009-2020 DreamFood.Ua ¬с≥ права дотримано.
   
bigmir)net TOP 100