До Марії прилетів Сам архангел Гавриїл Божий задум сповістити: Діві Сина слід сповити.
Діва викона охоче Все, що лиш Господь захоче. "Так!" - відповіла вона Силі тій, що неземна.
Це подобається Богу - Не питати "Що?", "Для чого?". Він дає мені щоразу Крізь батьків свої накази. Як щось кажуть мама й тато - Слід робити, не питати.
--------------------
Свої рецепти додаємо через спеціальну форму! Як правильно оформити рецепт
Правда ж, мамо, я великий Правда ж, мамо, я великий сам взуваю черевики, зашнуровую шнурочки, сам вбираюся в сорочку, сам лице і руки мию, сам зачісуватись вмію, і не плачу я ніколи... Скоро вже піду до школи!
--------------------
Ніколи не повертайся назад, там все залишилось без змін!!!
Плакала киця на кухні, Аж в неї очиці попухли. - Чого ти, кицюнечку, плачеш? Чи їсти, чи питоньки хочеш? - Ні їсти, ні пити не хочу, З тяжкої образи я плачу: Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицюню, сказав. Хотів мені лапки побити... Ой, чим же я буду ходити?
--------------------
Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні!
— Щось годинник,— каже тато,— Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився... — Звідки взятись тому пилу? — Мовила Галинка.— Я ж годинник з милом мила: Там нема й пилинки.
— Чому це ти подряпаний? Юрко Тимка пита. Тимко йому відказує: — Та я ж купав кота! — А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого... — Еге, ти ж не викручував І не сушив його!
Хлопчик Толя — молодець, Тільки трішки хвастунець. Якось ми ішли на став, Він мені таке сказав: — Слово честі, не хвалюся- Я ні-чо-го не боюся!.. — Враз на слові цім - з дороги Толі ящірка під ноги. З переляку,у тривозі Наш хвалько мерщій навтік. Та спіткнувся на дорозі Й прикусив собі язик! Хто хвалитись полюбляє, В кого звичка є така,- Хай ці вірші прочитає І прикусить язика!