ЖАБЕНЯ Хто це плаче за пеньочком Заховавшись під листочком? Це маленьке жабеня, Заблукало серед дня. Перестань, не плач, маленьке, Бо ставочок он близенько. Швидко слізки витирай І до мами поспішай.
ЗИМА Срібно-білим снігопадом Понад лісом, понад садом Розгулялася зима, З буйним вітром, не сама Над лісами, над річками. Та нарешті позіхнула, Зупинилась і заснула
ЯРИНКА На небі ні хмаринки - Лиш сонечко блищить А де мала Яринка? До річечки біжить. Білява, невеличка, Неначе каченя, І любить теж водичку - Хлюпочеться щодня
Била мама котика, рудого Муркотика це ж бо він сьогодні рано виїв з глечика сметану Мяу, мяу - плаче котик, - у Прокопки білий ротик Я ж уранці ще дрімав, як сметану він лизав. А Прокопик тут несміло: Де ж у мене ротик білий? Я ж обтерся рукавом, ще й умився над відром.
Наш гусак, в зимову пору, Потихеньку вийшов з двору, І подибав аж на став - Покупатись забажав. "Та чого це тут так слизько?!!" репетує гусачисько, "Що то" каже "за біда? Де поділася вода?" А того гусак не знав, Що замерз узимку став.
Ласий кіт Івашко, Ох зітхає важко. Впала сіра мишка У порожню пляшку. Впала сіра мишка, Та й на саме денце! Як її дістати? Це ж бо не відерце... "Вилізай, не бійся"- Кіт благав до ночі, Але вперта мишка Вилізти не хоче. Чеше круглі вушка, Хвостиком махає, А голодний котик Пляшку обіймає. І таке надумав Ласий кіт івашко: "Я закину вудку В цю прокляту пляшку! Мишка то не рибка- Упіймаю хутко." І пішов Івашко Позичати вудку. А тим часом мишки, Сестри сіроокі Кинули ту пляшку На долівку боком, Утекла сіренька До матусі в нірку, А ласун Івашко й досі плаче гірко.
Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі та хащі.. Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами: В світі усе починається з мами!..
Мама! Мама! – гарне слово, Тільки скажеш – все готово «Мамо, кашки!» – кашка є. «Мамо, чаю!» – вже наллє. «Мамо, спатки!» – вже роздутий, І у ліжку, і укритий. «Мамо, ніжку зав’яжи.» «Мамо, казку розкажи!» Мама! Мама! – гарне слово! Тільки скажеш – все готово!