Ой болить у мене зуб
бо не хоче їсти суп
хоче меду
хоче грушки
хоче теплої пампушки
а як ще дасте сметани -
вмить боліти перестане.

Засмутилось кошеня
треба в школу йти щодня.
І надумало умить,
що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
і промовив як мудрець:
"це хвороба не проста
треба різати хвоста!
Кошеня кричить:"Ніколи!!!
Краще я піду до школи!!!!"

В лісі є зелена хата
там поснули ведмежата,
а найменша вереда
своїй мамі набрида.
Каже: "Я не хочу спати.
Утечу вночі із хати,
якщо меду не даси
риби, сала, ковбаси."
-Люлі,люлі треба спати
над синком шепоче мати
як заснеш тобі усе
сон в корзині принесе.

А це наш улюблений:

Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.

Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»

Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.

Встала рано, та дарма—
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось

— Де ти, киценько, була?
— Я була аж край села.
— Що ти, кицю, там робила?
— Хвостом жито молотила.
— А може, то був овес?
— Ні, овес молотив пес.
— Що за працю ти дістала?
— А дістала кусень сала.
— Де ж те сало, покажи ж?!
— А те сало з'їла миш.
— Де ж та миш, моя кицютко?
— В нірочку забігла хутко.
— Де та нірочка?
— В траві, у шовковій мураві.
— Де ж та мурава шовкова?
— Випасла ряба корова.
— Де корова та ряба?
— В стайні коло жолоба*.
— Де та стайня, кицю мила?
— Блискавка її спалила.
— Де та блискавка лиха?
— В тучах доню колиха.
— А куди поділись тучі?
— Порвав вітер на онучі*.
— А де ж він, скажи мені?
— В димарі співа пісні.
— Де ж димар?
— Там, де на хаті хвилі диму
волохаті.
— А куди подівся дим?
— Не дивилась я за ним.
— А чому ж ти не гляділа?
— Бо на хаті не сиділа.

Котик спав і бачив сон,
Що не котик він, а слон,
І що він, із вишини,
Бачить все, немов слони:
Крокодилів, слоненят,
Левенят, буйволенят...

А коти? Коти - дрібнота!
Придивлятись неохота .

Два хо-р-р-р-обрі хробаки
І два см-і-л-л-л-иві слимаки
Закладалися на гріш:
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така -
До трухлявого пенька.

Скоро землю вкриє сніг -
А ніхто ще не добіг.

На мякесеньку подушку
Котик мурчик тихо скочив
Причесав пухнасті вушка
І заплющив швидко очі.

Сниться котику сметана
Що тече на кухні з крана
Сняться кільця ковбаси
Сниться рибка, сниться сир.

Раптом з нірки в повній тиші
Появився носик миші
Глянула-а мурчик спить,
І на стіл залізла вмить.

А коли проснувся кіт-
Мишки вже пропав і слід,
Зникла разом з нею й їжа-
Пострива же хитра миша!!!

Крізь усю дорогу,
по селі та місту,
несла допомогу
Матінка Пречиста.

Заглядала в хати
де хворіли діти -
знала Божа Мати,
як їм догодити.

І вставали з ліжка
діточки здорові.
Бралися до книжки,
і до праці знову.

Матінка Пречиста
бідним помагала.
До бажання й хисту
сили додавала.

Берегла від лиха,
від каліцтва й болю.
Лагідно і тихо
скріплювала волю.

Тож раділи діти
по селу і місту -
Як же не хвалити
Матінку Пречисту!

Ведмежаток я взяла
Посадила край стола
Стала медом частувати
Пригощайтесь ведмежатка!

А ведмедики сидять
І нічого не їдять
Скуштувать медку охота
Та відкрить не можуть рота!