Псалом 115

(114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!

2

(114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?

3

(114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.

4

(114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:

5

(114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,

6

(114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,

7

(114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!

8

(114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!

9

¶ (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!

10

(114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

11

(114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

12

(114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!

13

(114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!

14

(114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!

15

(114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!

16

(114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!

17

(114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,

18

(114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!

Псалом 116

115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

2

(115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!

3

(115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

4

(115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!

5

(115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

6

(115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!

7

(115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

8

(115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.

9

(115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

10

¶ (116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!

11

(116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!

12

(116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?

13

(116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!

14

(116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

15

(116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!

16

(116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

17

(116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!

18

(116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

19

(116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!

Psalms 117

Псалом 117

1

¶ Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,

2

бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!

Псалом 118

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

2

Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!

3

Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!

4

Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!

5

У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!

6

Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?

7

Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.

8

Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,

9

краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!

10

Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!

11

Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!

12

Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!

13

Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!

14

Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!

15

Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!

16

Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!

17

Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!

18

Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.

19

¶ Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!

20

Це брама Господня, праведники в неї входять.

21

Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!

22

Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,

23

від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

24

Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!

25

Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!

26

Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!

27

Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!

28

Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!

29

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Psalms 119

Псалом 119

¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

2

Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

3

і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

4

¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

5

Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

6

не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

7

¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

8

Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

9

¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

10

¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

11

¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

12

¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

13

¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

14

З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

15

Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

16

Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

17

¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

18

¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

19

¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20

¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

21

¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

22

¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

23

¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

24

¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

25

¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

26

¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

27

Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

28

¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29

Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

30

¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

31

До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

32

Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

33

¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

34

Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

35

¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

36

Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

37

¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

38

¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39

¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

40

¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

41

¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42

і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

43

¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

44

А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

45

¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

46

і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

47

і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48

і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

49

¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50

¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

51

¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

52

¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

53

¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

54

¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

55

¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

56

Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

57

¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

58

¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59

¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

60

Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

61

¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

62

¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

63

¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

64

¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

65

¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66

Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

67

¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68

¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

69

¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

70

Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

71

¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

72

¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73

¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

74

¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

75

¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

76

¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

77

Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

78

¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

79

До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

80

¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

81

¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

82

За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

83

¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

84

¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

85

¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

86

Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

87

Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

88

¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89

¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

90

З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

91

усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92

¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93

¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

94

¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

95

¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

96

¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

97

¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

98

¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

99

Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

100

Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

101

¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

102

¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

103

¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

104

Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

105

¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

106

¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

107

¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

108

¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

109

¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

110

Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

111

¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

112

Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

113

¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

114

¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

115

¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

116

¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

117

Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

118

¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

119

Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

120

Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

121

¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

122

Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

123

¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124

¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

125

Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

126

¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

127

¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

128

Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

129

¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

130

¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

131

¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

132

¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

133

¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

134

¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

135

¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136

¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137

¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138

бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139

¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140

¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141

¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142

¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143

¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144

Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145

¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

146

Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

147

¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

148

Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149

¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

150

¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

151

та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

152

¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

153

¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

154

Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155

¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

156

¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

157

¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

158

¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

159

¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

160

¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

161

¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

162

¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

163

¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

164

¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

165

¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

166

¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

167

¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

168

Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

169

¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170

Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

171

¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

172

¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

173

¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

174

Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

175

¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

176

¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

Псалом 120

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

2

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

3

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

4

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

5

¶ Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

6

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

7

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

Psalms 121

Псалом 121

Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,

2

мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!

3

Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:

4

оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!

5

Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,

6

удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!

7

Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,

8

Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!

Psalms 122

Псалом 122

Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!

2

Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.

3

Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,

4

куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!

5

Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.

6

¶ Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!

7

Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!

8

Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!

9

Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!

Psalms 123

Псалом 123

Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!

2

Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!

3

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!

4

Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...

Псалом 124

Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!

2

коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,

3

то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,

4

то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,

5

душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!

6

¶ Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!

7

Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!

8

Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!

Psalms 125