Псалом 105

Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

2

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

3

Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

4

Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

5

Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,

6

ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

7

Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

8

¶ Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9

що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.

10

Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,

11

говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

12

Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,

13

і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.

14

Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

15

Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

16

і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

17

Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

18

Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

19

аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

20

Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.

21

Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,

22

щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.

23

і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.

24

А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.

25

¶ Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.

26

Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27

вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.

28

Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.

29

Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.

30

Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.

31

Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.

32

Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.

33

і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.

34

Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,

35

усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.

36

і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.

37

і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.

38

Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.

39

Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.

40

Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.

41

Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,

42

бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43

і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,

44

і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,

45

щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

Псалом 106

Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

2

Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

3

Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

4

Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

5

щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

6

¶ Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

7

Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

8

Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9

Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

10

і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

11

і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

12

Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

13

¶ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

14

і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

15

і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

16

Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

17

Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

18

і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...

19

Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

20

і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

21

забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22

у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

23

і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

24

Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

25

і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

26

і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

27

і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

28

і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

29

і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

30

і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

31

і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32

і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

33

бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

34

¶ Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

35

і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

36

і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

37

і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

38

і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,

39

і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

40

і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

41

і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

42

і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

43

Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

44

Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

45

і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46

і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

47

Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

48

Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!

Псалом 107

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

2

хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

3

і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

4

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

5

голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

6

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

7

і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

8

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

9

бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

10

¶ Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

11

бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

12

Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

13

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

14

і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

15

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

16

бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

17

¶ Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

18

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

19

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

20

Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

21

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

22

і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

23

¶ Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

24

вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

25

Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

26

до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

27

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

28

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

29

Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

30

і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

31

Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

32

Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

33

¶ Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

34

плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

35

Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

36

і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

37

і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

38

і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

39

Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

40

Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

41

а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

42

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

43

Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Psalms 108

Псалом 108

(108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!

2

(108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

3

(108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,

4

(108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!

5

(108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!

6

¶ (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!

7

(108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.

8

(108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.

9

(108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!

10

(108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?

11

(108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

12

(108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

13

(108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалом 109

Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

2

бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

3

і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

4

обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

5

вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

6

¶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

7

Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

8

Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

9

Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

10

і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11

Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

12

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

13

Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

14

Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15

Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

16

ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

17

Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

18

Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

19

Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

20

Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

21

¶ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

22

бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

23

Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

24

Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

25

і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

26

Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27

і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

28

Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

29

Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30

Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

31

бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Псалом 110

Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!

2

Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!

3

Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.

4

Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.

5

¶ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,

6

Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...

7

Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!

Псалом 111

Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!

2

Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!

3

Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!

4

Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!

5

Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!

6

¶ Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.

7

Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,

8

вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!

9

Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!

10

Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

Psalms 112

Псалом 112

Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!

2

Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!

3

Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!

4

Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!

5

Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,

6

¶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!

7

Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!

8

Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!

9

Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

10

Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

Psalms 113

Псалом 113

Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!

2

Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!

3

Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!

4

Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!

5

Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,

6

та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?

7

Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,

8

щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!

9

Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!

Псалом 114

Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,

2

Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!

3

Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!

4

Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!

5

Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?

6

Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?

7

Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,

8

що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!

Psalms 115