Псалом 66

Уся земле, покликуйте Богові,

2

виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!

3

Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,

4

вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.

5

ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!

6

Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!

7

Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.

8

¶ Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,

9

що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,

10

бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...

11

Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,

12

Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!

13

¶ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,

14

що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

15

Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.

16

ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:

17

До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!

18

Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,

19

але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!

20

Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

Псалом 67

Уся земле, покликуйте Богові,

2

виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!

3

Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,

4

вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.

5

ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!

6

Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!

7

Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.

8

¶ Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,

9

що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,

10

бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...

11

Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,

12

Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!

13

¶ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,

14

що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

15

Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.

16

ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:

17

До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!

18

Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,

19

але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!

20

Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

Псалом 68

(67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,

2

(67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!

3

(67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!

4

(67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.

5

(67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!

6

(67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!

7

(67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

Псалом 68

(68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!

2

(68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!

3

(68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!

4

(68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!

5

(68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

6

(68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!

7

¶ (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,

8

(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!

9

(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.

10

(68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!

11

(68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:

12

(68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.

13

(68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.

14

(68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.

15

¶ (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.

16

(68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?

17

(68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.

18

(68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.

19

(68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.

20

(68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!

21

(68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!

22

¶ (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,

23

(68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!

24

(68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:

25

(68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:

26

(68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!

27

(68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.

28

(68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!

29

(68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

30

(68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

31

(68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

32

¶ (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,

33

(68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

34

(68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

35

(68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Псалом 69

(69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

2

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

3

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

4

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

5

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

6

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

7

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

8

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

9

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10

(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11

(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12

(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13

¶ (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14

(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15

(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16

(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17

(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18

(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19

(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20

(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21

(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22

¶ (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23

(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24

(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25

(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26

(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27

(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28

(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29

(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30

¶ (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31

(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32

(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33

(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34

(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35

(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36

(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Псалом 70

(70-2) Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!

2

(70-3) Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!

3

(70-4) Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!

4

(70-5) Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!

5

(70-6) А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалом 71

До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!

2

визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,

3

стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!

4

Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,

5

Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!

6

На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!

7

Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!

8

Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!

9

Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,

10

бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,

11

говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...

12

Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!

13

Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!

14

¶ А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!

15

Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,

16

буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!

17

Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

18

А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!

19

Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?

20

Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,

21

Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!

22

А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!

23

Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!

24

Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Псалом 72

Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,

2

¶ хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!

3

Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.

4

Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!

5

Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!

6

Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!

7

Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,

8

і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!

9

Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...

10

Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!

11

і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,

12

бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!

13

Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,

14

від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!

15

і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!

16

На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!

17

Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!

18

¶ Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,

19

і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

20

Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

Псалом 73

Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

2

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

3

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

4

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

5

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

6

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

7

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

8

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

9

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

10

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

11

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

12

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

13

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

14

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

15

¶ Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

16

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

17

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

18

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

19

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

20

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

21

¶ Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

22

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

23

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

24

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

25

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

26

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

27

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

28

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Псалом 74

Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

2

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

3

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

4

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

5

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

6

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

7

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

8

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

9

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

11

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

12

¶ А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

13

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

14

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

15

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

16

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

18

¶ Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

19

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

20

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

21

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

22

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

23

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!