Псалом 56

(56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

2

(56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

3

(56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

4

(56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

5

(56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

6

(56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

7

(56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

8

¶ (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

9

(56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

10

(56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

11

(56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

12

(56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.

13

(56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Псалом 57

57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

2

(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

3

(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

4

(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

5

(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

6

(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

7

¶ (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

8

(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

9

(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

10

(57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

11

(57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

Псалом 58

58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

2

(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

3

(58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

4

(58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

5

(58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

6

¶ (58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

7

(58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

8

(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

9

(58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

10

(58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

11

(58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Псалом 59

59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!

2

(59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,

3

(59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

4

(59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!

5

(59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.

6

(59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,

7

(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...

8

¶ (59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!

9

(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!

10

(59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!

11

(59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

12

(59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!

13

(59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.

14

(59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.

15

(59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.

16

(59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!

17

(59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Псалом 60

(60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

2

(60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

3

(60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

4

(60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

5

(60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

6

¶ (60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

7

(60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

8

(60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

9

(60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

10

(60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

11

(60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

12

(60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалом 61

61-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,

2

(61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,

3

(61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!

4

(61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,

5

¶ (61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!

6

(61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,

7

(61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!

8

(61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!

Псалом 62

(62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!

2

(62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!

3

(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!

4

(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.

5

(62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!

6

(62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!

7

(62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!

8

¶ (62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.

9

(62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!

10

(62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!

11

(62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!

12

(62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!

Псалом 63

63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

2

(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

3

¶ (63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

4

(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

5

(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

6

(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

7

¶ (63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

8

(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

9

(63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

10

(63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!

11

(63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

Псалом 64

64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!

2

(64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,

3

(64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,

4

(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...

5

(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?

6

(64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!

7

¶ (64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,

8

(64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...

9

(64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!

10

(64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!

Псалом 65

Уся земле, покликуйте Богові:

2

Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!

3

Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!

4

Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!

5

Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!

6

¶ Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,

7

що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,

8

що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...

9

і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.

10

Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!

11

Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!

12

Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!

13

Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!