Антипко 1:
До вас примчав я аж із пекла,
у вас - зима, в нас - хата тепла,
У вас - мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,
Не дивиться, що я тут гість,
морозить, студить, як на злість
Я без шапки, без кожуха,
відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
треба ж кості розігріти!
Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач -
Грійся, чортику, та й скач!
Ой, я чую суперечку,
Дві сестрички, крики там,
Хтось нечемний, відчуваю,
Йду, поможу дітлахам.



Антипко:
Ти краща за усіх дітей,
Сестру не слухай, хай йде геть,
Бо, Миколай, лише тобі,
Несе дарунки неземні.

Мартуся:
Я краща за усіх дітей,
І Миколай, лише мені,
Несе дарунки неземні.
Я в Миколая попрохаю,
Найкраще Він позалишає.
А ти Марусю йди собі,
Забавки не віддам свої!!!

Маруся:
Мартусю, прошу, схаменись,
До Бога щиро помолись,
Бо Миколай спішить до того,
Хто добрий й любить всіх довкола.

Антипко:
Чого вона тебе повчає?
Завжди тебе перебиває?
Ану на неї покричи,
Позлися трошки, побурчи!

Мартуся:
Чи ти скінчиш колись повчати,
Чи можеш трохи помовчати?
Нестерпно слухати тебе…

Маруся:

Мартусю, що з тобою стало?
Ти звідки злість таку дістала?
Куди поділась доброта,
І ніжність й лагідність твоя?

Антипко:
Свого добився, ха-ха-ха!
І ця дитина вже моя.
Різки для них лежать на купі,
Криві, тонкі, сухі і грубі.
Ці діти слухають мене,
То ж Миколай їх омине.
Вони затяті розбишаки,
Крикливі, злісні забіяки,
Вони молитись забувають,
І ближніх завжди ображають.
Батьки щось просять їх – бурчать,
Ще можуть їм і набрехать.
Я тих дітей у списку маю,
До них Святого не впускаю.

Маруся:
Ах, невже тобі Мартусю,
Щось антипко шепотить,
Сестро, ти його не слухай…
- В кого ж помочі просить?
О, наш Ангелику Божий,
Прошу, ти до нас прийди,
Порятуй мою сестричку,
І Антипка прожени.

Ангел 3:
Мир і спокій дому цьому,
Тут немає місця злому.
Забирайсь, Антипко, з хати
Дітей досить спокушати!

Ангел 1:
А ти Мартусю, злу не піддавайся,
І до Антипка ти не прислухайся,
Лише молися щиро ти до Бога,
Бо це в житті правдива є дорога.
(одягає на шию вервичку)

Мартуся:
Ой мені аж легше стало
Злості ніби не бувало
Сестро, ти мені прости,
Ось забавки, на, бери. (Обнімаються)
О, мій отче Миколаю,
Прошу, жаль я щирий маю,
Подарунків не чекаю,
Лиш прийди, тебе благаю.

Ангелик1:
Ось так, діти, треба жити,
Щиро серцем всіх любити,

Ангелик2:

Сіяти в серця добро,
Відганяти всяке зло.

Ангелик3:
А тепер ідіть вже спати,
В снах святого зустрічати.


Ангел 2:

Миколай мене послав,
Щоб по світі я літав
І про кожную дитину
Склав йому свою картину.
Діти є, що гарно жили,
Шанували всіх, любили,
Щиро Богові молились
І з батьками не сварились.
В Церкву завжди поспішали,
В Бога ласки все прохали.
Всі уроки добре вчили,
З дітками у мирі жили,
Поруч із дітьми такими
Було добре, гарно, мило.

Ангел 3:
Та були й такі малята,
Що прогнали нас із хати.
Ми на вушко їм шептали,
Вони ж криком все кричали,
Гнівались на батька й неньку,
Не молилися раненько,
Як до Церкви йти прохали,
Зразу стомлені ставали.
Школу часто пропускали,
Вчить уроки забували.
Дітям прикрощі робили,
Насміхались і ганьбили.
Від дітей таких втікаю,
Бо Господь таких не знає.

Ангелик1:
Дітоньки, я вас прохаю,
До любові закликаю,

Ангелик2:

Щоб ангелик, даний Богом,
Помагав у всіх тривогах.

Ангелик3:
З ним не страшно в світі жити,
Бо він Бога вчить любити.

Ангелик 1:
Он, дивися, покотилась
В небі зіронька ясна,

Ангелик 2
Перед нами зупинилась.
Що то значить? Хто вона?

Ангелик 3:
Це є Зірка – Зоряниця,
Миколая помічниця,

Антипко
Треба вже її схопити,
І до діток не пустити.

Антипко 1:
Скрізь тепер хороші діти.
Де ж мені різки подіти?

Зірочка 1:

Ти одну собі бери,
Інші дай таким, як ти.

Антипко 2:

Чуєш, Зірко препогана,
Не введеш мене в оману,
Досить сяйво розсипати
Та у справі заважати.
Ти Святому Миколаю
Сяйвом дуже помагаєш: .
Снігом притрушу тебе,
Зразу сяйво пропаде.



Зірочка 2:
Де ж ти, сестро, подівалась?
Ти так мило посміхалась,
Сяйвом всіх нас обсипала
І тепло нам дарувала.

Зірочка 3 :
Як же Миколай Святий
Знайде стежку до дітей?

Зірочка 4:

Люба ти моя сестричко,
Лиш послухай, тут хтось плаче,
А неподалік по снігу,
Той лихий Антипко скаче.

Ангел 1:
Та це ж Зіронька-Зірниця,
Що шлях освітляє,
Це її антипко злий,
В полоні тримає.

Ангел 2:
Ми повинні поспішити
Їй на допомогу,
Бо без неї Миколайко
Не знайде дорогу.

Ангел 3:
Гей Вітри ви сильні й дужі,
Поспішіть в потребі,
Звільність Зіроньку-Зірницю,
Щоб світила в небі.


Вітри:
Не турбуйтесь слуги Божі,
Вітри радо вам поможуть,
В темну ніч їзда тривожна
Заблудитись легко можна.

Зірочка - Зірниця:

Любий отче Миколаю,
В цю хатинку завітай,
Ці дівчатка чемні дуже,
Подарунки їм віддай.

Пісня « Ішов Миколай лужком-ережком» (додаток 4)

Дівчинка.

В грудні ніч є чарівна,
Бо з небесного човна
Миколай на землю сходить
І дива усюди творить.

Хлопчик.
Все він знає, все уміє,.
Тільки хтось про щось помріє
Мрію здійснить в цюю ніч,
Бо святий він - в тому річ.

Дівчинка.
Наставляє Миколай:
Злом себе не покарай!
Чесним будь та справедливим,
І працюй, не будь лінивим.
Другом вірним завжди будь,
Свого роду не забудь.

Хлопчик.

Не зречись своєї мови
Ні за якої умови!
Будь людиною завжди
і добро від долі жди,

Дівчинка.

В ніч на свято Миколая
Дітвора уся чекає
Подарунків і чудес.
Із-за хмар з самих небес,
Він несе дарунки добрі
У своїй великій торбі.
У віконця заглядає,
І про тебе все він знає:

Хлопчик.
Як ти вчишся, де ти ходиш,
Як себе з людьми поводиш.
Чи лягаєш вчасно спати,
Чи порядок робиш в хаті.

Дівчинка.
Якщо чемний, то тоді
Подарує він тобі:
Може, коника прудкого,
Може, котика м'якого,
Літачок чи книжку,
Чи ведмедя й мишку.

Дівчинка.
Миколай тихцем зайде,
Твоє ліжечко знайде,
Подарунки покладе,
І з кімнати геть піде.
Та коли ти неслухняний,
Робиш прикрощі для мами,
Миколай тобі несе
Добру різку - і...У се!

Хлопчик.
Отже, слухай маму, тата,
То в дарунках ваша хата
Буде квітнути завжди
В першім місяці зими.

Козачок з україночкою:

Святий та добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даш Ти нам — ми ще не знаєм,
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Від Бога втіхи дочекали,
Коли зростуть їх діточки.
Усьому нашому народу
Дай добру волю й много літ,
Щоб пісня — слава України,
Полинула на цілий світ.
Пісня « О, хто, хто Миколая любить» (додаток 6)
Під час пісні виходить до дітей Святий Миколай

Святий Миколай:

Діточки любі, кохані, хороші,
Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,
Долав ліси й гори, далі дивні
І радісно знати сьогодні мені,
Що ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Я хочу, щоб свято це було завжди:
Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,
Щоб сонце і зорі ваш. шлях устеляли,
Щоб мами й татусі про вас піклувались.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
1 збудуться мрії, коли прийде час.