ЗВІТ ДЛЯ ОРЛА
Орел, король над усіма птахами, віддавна чув про незвичайний талант солов’я. Як добрий володар, він прагнув переконатися, правду кажуть чи ні. Аби пересвідчитись, послав на перевірку двох своїх урядників: павича і жайворонка. Вони мали оцінити красу і спів соловейка.
Посланці виконали свою місію і повернулися до орла.
Павич звітував перший:
— Соловейко має таке невиразне і скромне пір’ячко, що аж смішно. Це так мене розчарувало, що я не звернув щонайменшої уваги на його спів.
А жайворонок оповів:
— Голос солов’я так мене захопив, що я забув бодай оком кинути на його убрання.

Кожен зауважує в інших те, що хоче в них зауважити. Часто наші думки так нас поглинають, що зовсім не чуємо ближнього.

Tatiana, щиро дякую за таку душевну та проникливу пісню!!

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки. У цих садах, в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем'єра. Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться. Ліна Костенко

Щоб Вас розвеселити, от як мислить чоловіча половина
Віктор Чубенко
Як змусити замовчати жінку
Присвячується чарівним жінкам напередодні 8 Березня

Здолати жінку досі в спірці
Ніхто до цього не зумів,
На слово, що говориш жінці,
У неї тисячу є слів.

Та суперечки недочасні
Нам припинити можна вмить:
У відповідь на «Ви – прекрасні!»
Вона замріяно мовчить...

Восьме березня
Дружино й донечко мої!
Оце сиджу собі й мудрую:
Що ж вам – банкрут – я подарую?

Обід святковий для сім’ї
З достатку залишків зварю я:
Цар-борщ, калиновий узвар,
Розсипчасту пшоняну кашу
Або ж гречану…
В хату нашу
Загляне сонце – Божий дар –
Наллє проміння повну чашу!

І що нам треба ще?
Все є:
Повітря березнева брага,
Душевна тиха рівновага
І світобачення своє,
А ще життя потрійна спрага…

Дружино й донечко…
Іван Низовий

Істинна правда. Моєму чоловікові дуже сподобалося. Бо завжди каже, що мене неможна переговорити.

РЕЦЕПТ ВІД ГРІХА Якось старий чоловік попросив у лікаря ліків від гріха. Той запропонував йому такий рецепт: 1. Накопай коренів слухняності; 2. Назбирай квітів душевної чистоти; 3. Нарви листя терпіння; 4. Назбирай квітів нелицемірства; 5. Не впивайся вином перелюбу; 6. Усе це осуши постом помірності; 7. Поклади у каструлю добрих справ; 8. Додай води сліз каяття; 9. Посоли сіллю братолюбства; 10. Додай щедрот милостині; 11. Та поклади порошок смиренності; 12. І коліноприклонення; 13. Уживай по три ложки на день страху Божого; 14. Одягайся в одяг справедливості; 15. І не заходь у марнослів’я, а то застудишся і захворієш на гріх знову.