Кожна секунда у Вашому житті - на вагу золота! Вчора - вже ІСТОРІЯ (минуле). Завтра - ще ЗАГАДКА (майбутнє). Сьогодні - це ПОДАРУНОК, тому то воно і зветься ТЕПЕРІШНІМ!
Цитата: Roksolana
Продовжуючи тему часу
Роксоланочко, дякую за такі потрібні дописи!! Ти завше вчасненько з своїми чудовими дописами та дуже реальненько все вмієш підмітити та актуальненько!!
Цитата: nadiya
Можливо, ще раз — і наповниться чаша, Тож хай не опустяться руки в безсиллі. Моліться за того, кому нині важко, Хай з неба Господь благодаті дощ виллє.
Надя, дуже добра порада та вірш-розповідь.Щиро дякую за надихаючі дописи!!
Нехай тут на сайті всі ми різні і можливо є парафіянами різних конфесій, але це не є перешкодою в нашому спілкуванні та підтримкою один одного! Давайте просто бути разом в вірі, надії, любові до Господа!!
А для гарних снів додам музику природи..Живий ліс..тут...
Повідомлення відредагував Ксенічка - 15 жовтня 2013 01:49
Дуже ніжна, щира та душевна Надійка Гербіш. Дуже її люблю!! А ви?
«Достатньо. Тебе.» Знаєш. Так легко піддаватися маніпуляціям, страхам, легко ображатися і пересмикувати зміст, коли ти чогось дуже-дуже хочеш. І це щось стає настільки важким, що викривлює всі площини навколо, прогинає їх – і простір начебто починає сипати «знаками». Хоч насправді ніякі то не знаки, просто падають слоїки з полиць – стояли ж рівно, а тут їх так перехилили.
Коли дуже-дуже чогось хочеш, то це щось, кажуть, перетворюється на ідола. І вимагає жертв. Переважно даремнихю а ще це щось затуляє собою все навколо. Набуває ірреально великих розмірів і затіняє справжнє. А я зараз нічого не хочу. Мені всього достатньо. Оця безпідставна радість – моя улюблена, знаєш. (уривок..) Надійка Гербіш.
.....думаю, що це невимовно добре, коли є міста, які тебе люблять, і є люди, яким довіряєш настільки, що можеш легко плакати їм «на плечі». Друзі, які не звинувачують, не ставлять зайвих питань і не пропонують одразу рішень. Які готові вислухати, помовчати чи сказати щось абсолютно беззмістовне – і водночас лікуюче. Однак у присутності таких людей сльози інколи зникають самі собою. І тоді достатньо просто бути поруч, усміхатися, слухати й насолоджуватися теплом і світлом. Не знаю, звідки вони такі теплі беруться, просто тішуся, що вони є. (Надійка Гербіш)
Їхала, вешталася незнайомими вулицями, закохувалася в нові міста, не боялася загубитися, міцно спала в літаках і потягах, проте часто не могла заснути у власному ліжку. Випадкові перехожі – цілковиті незнайомці з чужих міст у далеких країнах – перетворювалися на чудових співрозмовників. А деякі навіть на друзів. Поверталася додому, а відчуття були такі, як бувають, коли обіймає чоловік, що носить на собі запах міцних парфумів. Поверталася додому, а на тобі залишалися пахощі тих міст.(Надійка Гербіш)
Народилася в м. Збараж Тернопільської області в сім'ї вчителів.
Писати вірші почала рано, в 7 років. Працювати перекладачем місіонерської групи - у 13. Через три роки закінчила ліцей, поступила в університет і почала працювати журналісткою-фрілансером.
У 18 років Надія вийшла заміж і перевела першу книгу - Роберта Кіосакі «Бідний тато, багатий тато» - на українську мову. Після цього працювала журналісткою в обласній газеті, перекладачкою, телеведучої, прес-секретарем, фотографом, головним редактором газети «Відповідь», пізніше - у видавництві «Ездра».
Закінчила Київський національний лінгвістичний університет. Написала програму лекцій для підлітків «Навчіть мене мріяти», яка вже 4-тий рік реалізується в навчальних закладах Тернопільської області. Надія також є мотиваційним спікером і часто виступає на подібних семінарах.
На даний час Надія перевела 10 книг. Однією з улюблених, за її словами, стала книга колишнього президента США Дж. Буша «Ключові моменти».
Головна редакторка україномовних проектів у видавничому домі "Брайт Стар Паблішинг". Працюю у втіленій мрії - домашньому офісі. Крім основної роботи, проектно співпрацюю із видавництвами "Ездра", "Tyndale", "Братське", "Варух" та АХВУ.
Повідомлення відредагував Ксенічка - 15 жовтня 2013 02:42
а мені пощастило познайомитися з Надійкою Гербіш особисто. Вона хороша подружка моєї близької подруги. Скажу, що ця молода жінка така ж позитивна в житті, як і в своїй прозі. Дуже приємна і проста в спілкуванні. от :)
--------------------
Радій життю, бо тільки раз дається.. Цінуй його так невловиму мить. І поки серце ще у грудях б’ється, Нехай Господь тебе благословить! :)
Роксоланочко, будемо разом читати чудову прозу цієї талановитої дівчини і насолоджуватись осінніми вечорами за книжкою)
Цитата: nadiya
ця молода жінка така ж позитивна в житті, як і в своїй прозі. Дуже приємна і проста в спілкуванні.
Надієчко, тобі пощастило). А я після проглядин фото які виставляє Надійка та так душевненько все описує просто пройнялась бажаннячком відвідати Збараж, Тернопіль) От при хорошій нагоді зроблю таку мандрівочку)..
Друзі, які не звинувачують, не ставлять зайвих питань і не пропонують одразу рішень. Які готові вислухати, помовчати чи сказати щось абсолютно беззмістовне – і водночас лікуюче. Однак у присутності таких людей сльози інколи зникають самі собою. І тоді достатньо просто бути поруч, усміхатися, слухати й насолоджуватися теплом і світлом. Не знаю, звідки вони такі теплі беруться, просто тішуся, що вони є.
Так-так, це справді так буває! І дуже радію, що в моєму житті такі люди є. Дай Боже кожному з нас бодай одного такого друга! І ці короткі історії від Надійки Гербіш дуже ліричні, гарні і життєстверджуючі! Дякую вам дівчата, що знайомите з ними тут
Повідомлення відредагував KASYA - 15 жовтня 2013 22:50
--------------------
Інколи серце бачить те, що не видно очам
Твори добро!!, Зробимо життя людей,що потребують допомоги сповненим добром
15 жовтня 2013 01:40
Навігація 
