Наші бажання
Алло, здрастуйте! Можу я поговорити з Богом?
- Здрастуйте! З'єдную!

- Здрастуй, Душа моя! Я уважно слухаю тебе!
- Господи, попереду Різдво! Прошу Тебе, виконай мої бажання!
- Звичайно, дорога, все, що завгодно! Але спочатку, я тебе з'єднаю з відділом виконаних бажань: постарайся зрозуміти, які ти допускала помилки в минулому!

... Металевий голос в трубці: "Почекайте, будь ласка, зараз з'єднаємо з оператором відділу бажань"... Чекаю...

- Вітаю вас! Що б ви хотіли дізнатися?
- Здрастуйте! Мене до вас перенаправив Господь, і сказав, що перш ніж загадувати нові бажання, добре б прослухати колишні.
- Зрозуміло, хвилиночку... А, ось! Всі бажання душі. Ви слухаєте?
- Так, уважно.
- Починаємо з останнього року:
1) Набридла ця робота! (Виконано: робота набридла!)
2) Чоловік не звертає уваги! (Виконано: не звертає!)
3) Ой, мені б трохи грошей! (Виконано: грошей - трохи!)
4) Подруги - дурепи! (Виконано: вони - дурепи!)
5) Мені б хоч якусь квартирку! (Виконано: на 10 поверсі під самим дахом, дах тече. Просила "якусь"!)
6) Мені б хоч якусь маленьку машинку! (Виконано: отримай "Запорожець" кудлатого року)
7) Ой, ну хоч би у відпустку, хоч абикуди (виконано: до свекрухи на дачу, їй якраз робоча сила була потрібна)
8) Ну що таке, ніхто квітів не подарує (виконано: не подарує!)
Продовжувати? Тут приблизно на рік читання!

- Ні, ні, все зрозуміла! Перенесіть мій дзвінок на Творця!

- Господи, я все зрозуміла! Я буду відслідковувати кожну думку, навіть найменшу! Я прошу Тебе завжди посилати мені позитивні думки! Я прошу Тебе допомогти мені зрозуміти, що Ти мені завжди допомагаєш і все виконуєш! А зараз я хочу як слід подумати. Можна передзвонити пізніше?
- Звичайно, дорога! Коли завгодно!

Ніколи не говори, що ти погано живеш. Бог почує твої слова і скаже: «Ти не знаєш, що таке погане життя.» І дасть тобі долю в десятки разів гіршу. Що б не сталося, говори: «Добре живу!» Тоді Бог скаже: «Ти не знаєш, що таке хороше життя!» І дасть тобі долю в десятки разів кращу.

Двері без ручки
Якось один художник намалював картину "Христос біля дверей". Один з його друзів говорить йому:
- Гарна картина. Але тільки в ній є одна помилка.
- Яка помилка?
- Ти намалював двері, у яких немає ручки.
- Та ні ж. Немає там ніякої помилки. Ручка є, тільки вона... лише зі зворотнього боку.

Бог ніколи нікого не примушує слідувати за ним; Він ніколи не вривається у двері нашого серця, а лише стукає... Чи чуємо ми Його стук? Чи гостинні ми для Бога? Чи впустили ми Його в своє серце? Якщо ні, то є той, хто вривається в нього без запрошення. Лукавий ніколи не церемониться з нами.

Нехай же в наших серцях завжди живе Христос, і тоді місця лукавому не буде. Впустіть у своє серце Христа, адже Він стукає, а ручка то з Вашого боку.

Великодній піст.

Що ж таке піст? Піст — стримання, вміння людини володіти собою, перемагати зло у собі, свої недобрі звички та пристрасті. Піст – це відданість Богові, настрій душі, рішуче відмежування від усього, що може цей настрій принизити, зіпсувати спокусами життя. У пості слід обмежити не тільки споживання їжі, але й на уста свої «повісити замок».

Піст без молитви і добрих справ великої помочі не дає. Ми постимо і згадуємо сумні дні в житті Ісуса Христа, Божої Матері, св. Йосафата, апостолів, мучеників. Ми повинні знати, що основою справжнього християнського життя є покаяння. Свята церква недарма особливо виділила ці сім тижнів, присвячених покаянню, вона кличе нас до довготривалого й посильного духовного подвигу.

Господь Бог часто нагадує нам: «Якщо ви зробили щось зле, недобре моїм меншим братам – ви зробили зле мені». Заглянімо в наші душі, в наші серця, скільки там є добра, щирості, любові до ближнього? Чи зробили ми добро, коли воно було потрібне іншим?

Про що пишемо, про що говоримо? Все марно. Якщо ми матеріально забезпечені та ще й на добрій посаді, то нам не по дорозі з злидарями. Це людська марнота, вона нічого не варта. Бо у Всевишнього немає ні багатих, ні бідних, всі в Нього однакові — всі його діти. Слід пам’ятати: «Що Око Господнє все бачить, Вухо все чує, а Рука Господня роздає все те, що ми заслужили, тільки треба почекати».

В дні Великого посту утвердімо себе щирою вірою в Господа, аби наші молитви до Бога, благання увійшли до святих світлих небес, престолу, до чистого неба, аби Господь почув їх. У дні покаяння створімо в нашій душі блаженство й милосердя один до одного, просімо у ближнього: «Прощайте мені за все!», з чистим серцем, совістю і смиренною душею станьмо до сповіді Господеві Богу і до Причастія Святих Тайн. Аби у великій правді чистоти серця і душі зустріти Воскресіння Господнє нашого Ісуса Христа.

Ми тут проїздом
Якось один чоловік відправився в місто до великого мудреця. З'ясувалося, що живе мудрець в старій халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім протиснутого ліжка і заваленого книгами столу, за яким сидів старий, занурений у читання. Гість звернувся до нього з питанням:
- Це тут живе мудрець?
- Це ви мене шукаєте, - пояснив йому старий, - що вас так здивувало?
- Я не розумію. Ви - великий мудрець, у вас багато учнів. Ваше ім'я відоме по всій країні. Ви повинні жити в палаці.
- А де живете ви? - Запитав старий.
- Я живу в особняку - великому, багатому домі.
- А як ви заробляєте на життя?

Гість розповів господарю халупи, що він торговець і два рази на рік їздить у велике місто за товарами, які потім перепродує місцевим купцям. Старий слухав його уважно, після чого поцікавився, де він зупиняється в чужому місті.
- У маленькому номері маленького готелю, - повідомив той.
- Якби хто-небудь відвідав вас в цьому маленькому номері, він міг би запитати: "Чому ви, заможна людина, живете в такому бідному номері?" А ви могли б відповісти: "Я тут проїздом і ненадовго. Тут є все, що мені потрібно. Приїжджайте в мій справжній дім, і ви побачите, що він зовсім інший". Те ж саме справедливо і для мого пристанища. Я тут тільки проїздом. Цей матеріальний світ є лише дорога. У моєму теперішньому будинку все виглядає інакше. Приходьте в моє духовне житло, і ви побачите, що я живу в палаці.

Притча: Ключ до миру в сім'ї
Живуть в сусідніх будинках сім'я віруючих і сім'я невіруючих. Невіруючі весь час сваряться, а у віруючих завжди тиша і взаєморозуміння. Дружина невіруючого сусіда каже чоловікові:
- Сходи до сусідів і подивися, що такого вони роблять, що у них завжди все добре.
Пішов, сховався і спостерігає. Ось бачить, жінка миє підлогу в хаті, раптом щось її відвернуло, і вона побігла на кухню. В цей час її чоловікові треба було терміново в будинок. Він не помітив відро з водою, зачепив його і вода розлилася.

Тут прийшла дружина, вибачається перед чоловіком, каже:
- Пробач, дорогий, я винна, я залишила відро на проході. Він:
-Ні, це ти вибач, я винен, бо я не побачив його в себе під ногами.
Невіруючий чоловік засмутився і пішов додому. В будинку дружина запитує:
- Ну що, подивився?
Чоловік:
- Так!
Дружина:
- Ну і що?
Чоловік:
- Все зрозумів! У нас завжди ВСІ ПРАВІ, а у них завжди ВСІ ВИНУВАТІ

Роксоланочко так проникливо та правдиво.Дякую!!

Поговоріть з Богом...він все зрозуміє...