Сьогодні до нас в гості завітала моя сестричка, і так як я запрошувала її позавчора на вчорашній рулет,, який навіть мені не дістався , то прийшлось щось терміново пекти. Щось - це шведський пиріг для несподіваних гостей.
Готується дуже швидко, а аромати такі, що будь-яка кондитерська позаздрить ...


натерта цедра 1 лимону
250 мл цукру
250 мл муки 1 ч.л. розпушувачу
2 великі яйця
1/4 ч.л. солі
1 ч.л. ван. есенції
1/2 ч.л. мигдалевої есенції
113 г масла
мигдалеві пластівці - приблизно 1/4 скл. для посипки

Духовку розігріти до 180 градусів.

1. Підігріти масло - щоб було тепле і рідке (не гаряче!!!) - гріла в МХП.
2. В миску для збивання натерти цедру лимона, додати склянку цукру і пальчиками вимішати цедру з цукром - насолоджуватися цитрусовим ароматом.



3. Коли цукор стане вологий, вбити 2 яйця і добре збити в піну.



4. Муку з розпушувачем просіяти в миску. По черзі в збиту масу додавати по півпорції муки і масла, щоразу акуратно вимішуючи.
5. Вилити в змащену жиром або застелену пергаментом форму (в оригіналі - кругла форма діаметром 22 - 23 см, але моя найменша кругла форма має 28 см, тому пекла в ній).


6. Пекти 25 - 30 хв - щоб верх пирога зарум'янився.



Залишити в формі для випічки, щоб охолов.


Рецепт з книги Дорі Грінспен "Моя домашня випічка для вашого дому" - знайшла в щоденнику i-lara з ЖЖ.

P.S. Якщо не посипати мигдалевими пластівцями - дуже смачний корж для торта - надзвичайно ароматний - спробуйте !

Недавно вичитала рецепт піци під назвою Марінара, але, коли почала шукати більше про неї, з’ясувалося, що той рецепт не відповідав назві, тому що піца Марінара належить до однієї з трьох класичних піц, стандарти якої були визначені ще в середині минулого століття. Основними інгредієнтами цієї піци є паляниця, оливкова олія, соус, часник і спеції. Сиру нема – ніякого… А назву вона отримала від моряків, які брали в плавання густий томатний соус, що довго зберігався.
І ще пару міжнародних стандартів піци – тісто товщиною не більше 3мм, випікається протягом 60–90 секунд в печі при темп-і 485 °C (905 °F) на кам’яній плиті на дубових дровах. В домашніх умовах (тобто для людей асфальту - не беру до уваги мешканців сіл, у кого є справжні печі) це недоступно, але щось подібне приготувати можна .

тісто для піци
3 - 4 стиглі помідори - зняти шкірку, розрізати на частини, вибрати зернята, дрібно нарізати (можна змішати з невеликою кількістю хорошої томатної пасти, додати сіль, перець)
1 – 2 зубчики часнику
оливкова олія
спеції – орегано, листя базиліку, тощо

1. Тісто за допомогою рук розтягнути в круглу паляницю.
2. Змастити томатним соусом.
3. Викласти тоненько нарізані пластинки часнику.
4. Посипати спеціями, листками базиліку.
5. Збризнути оливковою олією.
6. Пекти до готовності при темп-і 230°-250°.

Кому як – не знаю – але ми з манюнею її швиденько зїли.

Щоб підтримати бойовий дух дитини, яка написала перший з п'яти іспитів, мені захотілося спекти піцу з морепродуктами.

тісто для піци
соус для піци – тепер я користуюсь херсонською томатною пастою «Пан Томатов» - додаю до неї лише сіль, цукор і воду (небагато, бо паста загуста)
варені креветки (морожені варила 2 хв зі сіллю і спеціями – чорний та духмяний перець, лавровий листок, кріп)
копчені мідії (можна просто купити морський коктейль і зварити)
оливки
болгарський перець (за бажанням)
тертий пармезан

1. Тісто викласти у форму, наколоти вилкою.
2. Змастити соусом для піци.
3. Викласти морепродукти, оливки.
4. Посипати спеціями для піци, за бажанням викласти листя базиліку.



5. Посипати пармезаном.
6. Пекти до готовності.

Ці турецькі паляниці трошки подібні до лахмаджун, але між ними є наступні відмінності:
1. Вони дуже тонкі і обов'язково хрусткі.
2. В Етлі екмек ніколи не додають петрушку.
3. Цибулі додають мінімум і її не відчутно на смак.
4. Інгредієнти для начинки в Етлі екмек подрібнюються дуже дрібно в однорідну масу, зазвичай за допомогою кухонного процесора (не знаючи складників ніколи не розбереш, що туди всипали).

Інгредієнти:
1 скл. трохи теплої води
1/3 скл. олії
1 чайна ложка сухих дріжджів
1 чайна ложка солі
1 чайна ложка цукру
2,5 - 3 скл. борошна

Для начинки:
300 г телятини чи яловичини
1 цибулина
2 помідори
4 стручки солодкого зеленого перцю
сіль
чорний мелений перець
паприка
мелений кумін (зіра)
дрібно нарізаний свіжий гострий червоний перець (за бажанням)

Приготування:

1. Для тіста всі складники скласти в миску і замісити тісто, подібне до тіста для піци. Залишити, щоб підросло.
Я брала живі дріжджі і спочатку готувала опару з води, дріжджів, солі та цукру.

3. Для приготування начинки м'ясо пропустити через м'ясорубку, цибулю, перець і помідори дрібно нарізати. Потім все скласти в кухонний комбайн, додати спеції і збити в однорідну масу.
Я не молола окремо м'ясо на фарш і не нарізала овочі – все одно в процесорі воно збилося в суцільну однорідну масу. Тому цей процес можна значно спростити.
4. Тісто розділити на кульки розміром з яйце і кожну з них розтачати дуже і дуже тоненько – це дуже важливо.
5. Кожну паляницю змастити тонким шаром начинки – щоб тісто не розмокло під час випічки.
6. Пекти при темп-і 250 - 270 ° С до золотистого кольору паляниць.
7. Перед подачею на стіл розрізати на порції. Смакує з айраном.

Ці паляниці мені сподобалися тим, що в спекотну погоду їх можна брати з собою в якості закуски, і не переживати, що вони зіпсуються – паляниці в процесі випічки висихають разом з начинкою на сухарик і гарно зберігаються.
А ще вони гарно смакують до пива - тоненькі, хрусткі, гострі на смак

Рецепт з gotovlu-vkusno.ru.

Тісто:
500г муки – просіяти
5 жовтків
1 скл. цукру
250г маргарину
2 ч.л. пор. до печива
1 ст.л. оцту
2 – 3 ст.л. какао

Начинка:
густе повидло з кислинкою – 1/2л (у мене було смачне абрикосове повидло, але зарідке – тому на маленькому вогні закип’ятила його з 2 ст.л. крохмалю).
5 білків
1 скл. цукру

Замісити пісочне тісто (в комбайні чи ножем), розділити на 3 частини, до однієї додати 2-3 ст.л. какао, поставити на пару годин в холодильник
Приготувати форму (велику прямокутну), викладати:
1 частина тіста (біла) – розтачати
2 частина (з какао) – потерти на грубій терці
Ложкою викласти акуратно повидло
Збити безе з білків та цукру – викласти на повидло
3 частина (біла) – потерти поверх білків
Пекти при темп-і 180° до готовності (50 – 60 хвилин). Вийняти після охолодження.
Тісто дуже крихке, тому я його не розтачувала, а пальцями розтягнула у формі для випічки, також можна розтачати на пергаменті і разом з папером викласти у форму.

Ірка-Шкірка, Надивилася наніч на всі ваші смаколики, яких є на кожен смак і задумалася, що робити (вічне питання) іти спати, чи шукати, щось смачненьке в холодильнику. Ви справжня спокусниця. Дякую за гарні рецепти, і не тільки.

мій кіт також посидів біля мене, а потім, надивившись на фото, заставив мене дати йому додаткову порцію гами на ніч - тепер по стінах скаче, тому краще не шукати щось смачненьке, а відкласти на потім...

Замовив торт мій старший син, розказавши мені історію про виникнення назви цього розкішного торту. Я попросила його записати історію у Ворді і розкажу тепер вам :
"Армія прекрасного воєначальника, командира і правителя Франції Наполеона Бонапарта була переможена англійцями в битві при Ватерлоо, а самого Наполеона було заслано на острів Святої Єлени. Та англійці не були безжальними тиранами чи варварами – вони дали Наполеону двох слуг – одного прислугу, що виконував маленькі примхи Наполеона та одного поваря. Деякий час слуги нормально служили і повністю дотримувались своїх обов’язків та через деякий час їм надокучило служити людині, яка завойовувала землі їх країни та вбивала їх співвітчизників, а згодом повар захотів убити Наполеона. Але вбити його відкрито було б занадто очевидно (стратили тоді б двох слуг теж), отож повар почав додавати трішки миш’яку в крем улюбленого торту французького імператора. Досить довго повар годував Наполеона тортом з отруєним кремом, але стан здоров’я бувшого правителя Франції не погіршувався, тому через деякий час повар змінив стратегію – почав додавати миш’як до вина, що пив імператор і менше ніж за тиждень це дало результат, а менше ніж за місяць він помер. Але чому ж Наполеон не помер від миш’яку в кремі? Це сталося, тому що в кремі були хімічні речовини, що знезаражують миш’як і Наполеон їв звичайний крем. У вині таких речовин не було, тому імператор досить швидко помер від вина, але торт після цієї історії став знаменитим. Сам торт власної назви не мав, або вона загубилася в історії, тому його назвали на честь найвидатнішого імператора Франції".
Цей рецепт до отруєння не має жодного відношення, але смакує знаменито...


Коржі:
250 гр. маргарину,
300 гр. жирної сметани,
0,5 склянки води,
3 склянки борошна

Усі складники для тіста посікти ножем чи в комбайні. Тісто покласти в холодильник на пару годин. Потім розділити на 22 – 24 кульки, тонесенько розтачати, обрізати (я обрізаю кришкою від пательні), спекти при темп-і 180.
Я печу по три коржі разом, печуться дуже швидко, з обрізків виходить ще 2 – 3 коржі (діти з’їдають з кремом – не можуть дочекатися).



Крем перший
9 жовтків,
6 столових ложок борошна,
1,5 літра молока,
140 г. масла,
1,5 склянки цукру,
1 – 1,5 скл. грубо мелених горіхів
1 пакетик ванільного цукру

1. Жовтки збити з цукром в пухку масу, додати муку, вимішати, додати тепле молоко.
2. Поставити на плиту, на маленькому вогні постійно помішуючи довести до кипіння, додати масло, відставити з плити.
3. Вимішати ложкою, охолодити. Вихід - 2л крему.



Крем другий
400 г вареного згущеного молока,
200 г масла кімнатної температури
1 лимон – цедра, сік

1. Збити масло, по ложці додавати варену згущонку.
2. Додати цедру і сік лимону. Збити.



Складання (дуже помагають силіконові кісточки, тому що ложкою не розмажете крем – коржі дуже тоненькі і крихкі):
1. На перший корж викладаєте заварний крем. Посипати горішками.
2. На другий корж – крем зі згущеного молока. Посипати горішками (я не посипала кожний корж, а давала їм трошки відпочинок - щоб не було занадто багато горіхів). Так чергуєте до закінчення крему зі згущеного молока. Верхні коржі перекласти заварним кремом.
3. Залишити на ніч в прохолодному місці.

Торт надзвичайно смачний, з кислинкою.

Рецепт з kuharka.ru від Інеси.

P.S. Я роблю або півтори, або два тортики маленького об'єму з цієї порції.
1,5 тортики - це 2/3 коржів складаю в один торт, третину - в другий, розрізаю навпіл і складаю одну половинку на другу.

Ой, яка смакота!!! Треба купу часу i терпiння на той торт. Але, думаю, воно того варте. Iрусю, ти молодець!!!!