ну іноді і таке буває. але потрібно шукати компроміси. але після твоєї розповіді мені аж страшно стало. читаю і думаю що з моєю свекрухою мені ДУЖЕ повезло, ніколи нічого не скаже поганого і не вчить як робити, а навпаки питає мене як краще було б зробити те чи інше, бо каже: "ти молода і повинна краще знати як тепер роблять а мені вже багато років і колись все було по іншому". ми жевем окремо хоч і не далеко один від одного то коли вона приходить до мене а це часто буває то зразу ж питає що мені допомогти чи може з дитиною піти гуляти...і коли ми з чоловіком щось посваримся то вона так його "висповідає" що мені самій деколи здається що вона моя мама а не чоловікова.
але в житті трапляються різні випадки, комусь везе з свекрухою а комусь ні... таке життя різні люди бувають.
але коли чоловік слухає маму а не жінку то потрібно поставити його перед вибором, я так думаю, і не боятись бо ціле життя терпіти.... я думаю не варто!!

я навіть ссилку знайшла http://www.psylib.ukrweb.net/books/fromm03/index.htm

Золоті слова!
Ти - або мужик,або мамин синочок - вибирай!

Анекдот майже в тему просто темки про тещу немає))))але про свекруху теж цілком реально)))
і на роійській,але думаю,ви мене пробачите

-Мама, мой муж снова накричал на меня, я переезжаю жить к тебе.
- Нет, дорогая, он должен заплатить за свои ошибки!Я переезжаю жить к вам

мабуть такі мами просто живуть життям своїх дітей, а про своє вже й забули, махнули рукою..

Впевнена цікава книжка, я обов'язково почитаю, бо цікавлюсь психологією, читала гарні книжки, і коли чую, бачу як люди не вміють взаємодіяти одне з одним, що чим далі тим менше чують один одного, в мене склалось враження, що ці книжки або ніхто не читає, або читає і забуває, не знаю.. Бо якби всі хоч би трохи постарались то ці книжки допомогли б бути добрішими, то все б було гуд - не було б сварок в сім'ях, не було б стільки розлучень...
Також погоджуюсь з тим, що важливо, щоб чоловік чув і підтримував, а не "наганяв"

Можливо і так...але мені здається,це неправильно.У тебе своє життя, в твоєї дитини - своє.Як каже мій чоловік,філософ по життю , дитину потрібно виховувати і ставитися перш за все,як до особистості та індивіду,а потім вже як до дитини....Так,ти її народила,виховала, але ж це не означає,що вона є твоєю власністю! Дитина тобі нічого не винна і про це не потрібно забувати...тим паче, жити за неї....Книжка справді цікава, рідний чоловік поганого не порадить Тим більше,пригадую,що в університеті на парах психології ми її проходили)

Solka,
З твого дозволу пораджу тобі ще одного автора,якого мені дав в руки той самий чоловік здається він індієць,письменник-філософ ОШО...Дуже цікаві в нього книги про світогляд жінок,чоловіків,виховання дітей, про гармонію вцілому.....Дуже легко читається.....В мене вдома його книжок купа))))

І я хочу поділитися з вами анедотом правда про СВЕКРУХУ (цей анекдот десь мій чоловік вимацав)


Приїзджає син серед сесії додому до своєї матері, а з ним ще три дівчини... Показати місто дівчатам хоче, провести по магазинах...
Та й син каже мамі:
- Мама, ти знаєш, одна з тих трьох дівчат, то моя майбутня жінка. Вгадай яка саме з трьох?
...МАМА НЕЗАДУМУЮЧИСЬ - Ось та в червоній спідниці!
Син - мама, а як ти так зразу вгадала?....
Мама- та вона як тільки до хати зайшла, то вона мене зразу нервувати почала!!!!! ))))))))))

Дівчатка!Підкажіть який обід приготувати для свекрухи?Не святковий,але для СВЕКРУХИ
!!!!!!

а я зі своєю нарешті помирилася,зустрілися поставили всі крапки над "і", тепер кожного вечога на каву приходить,незнаю чим ,то далі закінчиться,але я згідна нехай приходить ,бачить онучку і не пхається куди не просять,добре ,шо свекор людина розумна дав чортів і поставив на місце,але чи на довго?