я вас розумію eleneska, ви тепер вже старша і мудріша, але знаєти милькає в мене думка помиритися, і зразу таке паскудне відчуття,що прийдеться знов її терпіти і ту доцю,то аж підкидає, як ми тільки пожинилися всі люди мені казали дитино де ти попала,а я думаю, та чого я ж їх ліпше знаю,зато тепер маю.їм зажди потрібна поміч, хоча сама молода і чоловік тоже,мають дві машини,а вона мені дзвонить, дощ на дворі як з відра,піди купи мені ковбаси і принеси,а я їй зразу сказала вас 5-ро в хаті і нема кому до магазину 150 зїздити,то їм дуже не сподобалося... приходжу до них ,а вони обидві зразу при мені шу-шу в чому я вдягнена,в чому мала,їх завідки такі беруть як хтось має краще,що просто не витримати,купляла на весілля мені в подарунок кульчики і зразу ж дочці,бо вона таких тоже хоче,згадую,і аж тіпає.а на рахунок розлучення,то не раз намікала,ми ж добудовувалися,то вона до синочка каже я не буду тобі помагати,ще хтозна де ти ще будеш... всьо лишаю свої спогади,ну їх в баню,а там час покаже......
Боженка, тримайся. Всї вони зі своїм характером... Памятаю як моя доця родилася...(перша онука) то кожен день прибігала... то в носик загляне, то по 150 раз на день підмиє і відразу кремом змащувала (я тільки мовчала і чекала коли звільнють територію). Нерви одні були... треба було мовчати... і моя доця вийшла просто лялькою для неї... Проте недавно у її дочки родилася доця... тепер моєї свекрухи в нас і зі свічкою не знайдеш... жодного разу не можна допроситися побути з малою, щоб хоч кудись по справах вийти. Все нашу спихає дідусеві.
НАМ потрібно берегти здоровя давайте не звертати на них уваги, просто потрібно спиймати ... ну такі вони є... що поробиш І памятати, що нам жити з нашими чоловіками а не свекрухами.
Ой, дівчатка, дорогенькі! Читаю ваші розповіді і ледве сльози стримую! Аж голова розболілася! І це - не якісь історії з книжок, а реалії життя! І бачу, що тема актуальна для багатьох. Лиш хто мені пояснить, де її початок?? Бо перше повідомлення починається із цитати.
купляла на весілля мені в подарунок кульчики і зразу ж дочці,бо вона таких тоже хоче,
Боженка, у мене було краще. На весілля також подарувала мені свекруха кульчики, але потім забрала назад . Я їх з легкістю віддала, бо до того постійно мені казала(якщо не бачила їх на мені) -Все, я так і знала , ти їх загубила.
Питання свекрухи для більшості невісток справді болюче. Я своїй свекрусі дуже вдячна, що вона була єдиною людиною, яка безвідмовно помагала мені з дітьми, коли вони були малими. На неї я завжди могла розраховувати. І досі вона щороку з радістю їде з дітьми на село – що в наш час є великим щастям для батьків у літній період . Також я знаю непоодинокі випадки, коли свекруха ставала для невістки справді другою мамою, порадницею і другом. Одна наша сусідка на похоронах своєї свекрухи сказала, що завдяки свекрусі вона до 50 років була дівкою. Бабуся до кінця свого життя справжньою берегинею домашнього вогнища – у них в хаті завжди було дуже затишно і пахло свіжою випічкою. Вся основна хатня робота трималась на ній (діти і внуки, звичайно, помагали). Особисто я дуже хочу в майбутньому бути доброю свекрухою .
А я файною тещею ,хоча ніяк ще не уявляю себе в цій ролі! На свою свекруху я також завжди можу розраховувати у всьому.Ніколи у нас ще не було конфліктів,тай до виховування дитини ніколи особливо не пхалась,а навпаки,завжди допомагала у всьому,але тільки за моєї згоди.Каже,що я для неї стала донечкою(так як має двох синів) ,купляє мені всякі гарні речі,називає ласкавими словами,навіть колоски мені заплітає!А про ставлення до моєї дитини я вже взагалі мовчу,можна сказати одне у своїй внучці душі не чає.От і на тому грунті у нас інколи виникають непорозуміння,бо я мама строга,а от бабуся своїй внучці ладна дозволити все що та забажає. А в загальному можу сказати одне,що мені із свекрухою пощастило,дай Бог щоб і надалі все було як є в даний момент.
Свекруха!
31 січня 2011 17:17
Такого ще не чула!!
І це - не якісь історії з книжок, а реалії життя! 
. Я їх з легкістю віддала, бо до того постійно мені казала(якщо не бачила їх на мені) -Все, я так і знала , ти їх загубила. 
.
На свою свекруху я також завжди можу розраховувати у всьому.Ніколи у нас ще не було конфліктів,тай до виховування дитини ніколи особливо не пхалась,а навпаки,завжди допомагала у всьому,але тільки за моєї згоди.Каже,що я для неї стала донечкою(так як має двох синів) 
,купляє мені всякі гарні речі,називає ласкавими словами,навіть колоски мені заплітає!А про ставлення до моєї дитини я вже взагалі мовчу,можна сказати одне у своїй внучці душі не чає.От і на тому грунті у нас інколи виникають непорозуміння,бо я мама строга,а от бабуся своїй внучці ладна дозволити все що та забажає. 
Навігація 
