Благовіщення Пресвятої Богородиці - це велике свято, яке відзначається 7 квітня кожного року. Як зазначає церква, саме в цей день архангел Гавриїл з’явився в місті Назареті, щоб сповістити Діві Марії благу звістку – народження сина Ісуса, Месії. Марія була здивована, бо в домі свого чоловіка Йосипа вела непорочне життя, але архангел пояснив, що дитя з’явиться через посередництво Духа Святого, без порушення цноти Марії.
Серед численних жіночих свят, що сповідувалися лише представницями слабкої статі, найзнаменнішим є свято святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. Дослідники християнських вірувань вважають, що в давнину це було свято дівочої долі, але згодом церква пов'язала його зі святою Катериною («чиста душею» — так перекладається її ім'я з грецької).
Різдво Іоана Предтечі, або Хрестителя, якого у народі називають Іваном Купалом, - це християнське свято, яке відзначають 7 липня. Купайло - язичницький бог шлюбу, земних плодів і кохання, божество літнього сонцестояння, немає до цього ніякого відношення. Він, до речі, за значенням близький до римського Купідона і грецької Кибела, що є богами шлюбу, любові, пристрасті.
6 травня, в день св. Великомученика Юрія, святкують день ангела його тезки. На іконах цього святого зображують як мужнього воїна, котрий верхи на білому коні списом проколює змія. Це символ перемоги святого над дияволом - древнім змієм, перемоги добра над злом.
Одним з найбільш очікуваних свят після Різдва є Великдень. Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року. У перекладі з давньоєврейської мови „пасха” – позбавлення. Інша назва цього свята – Світле Воскресіння. За переконаннями віруючих, Великдень повяз’аний з воскресінням Ісуса Христа і символізує перемогу добра над злом. Його воскресіння стало свідченням того, що Ісус Христос – істинний спаситель, бо переміг смерть, коли воскрес. Цим він дав надію всім віруючим людям, що кожна людина, яка веде праведне життя на Землі, може заслужити право на власне безсмертя.