Рідна мова
Дзвенить струмочком рідна мова,
Усі слова знайомі в ній.
Але вживати кожне слово
Ти в мові правильно зумій.

Тут треба всім багато знати,
З дитинства правила учить,
На все життя запам’ятати
І мову понад все любить.

Бо ж найтепліше рідне слово,
Воно, як мамина рука.
Крилате, ніжне, світанкове,
Хоч доля в нього нелегка.

Воно з глибокого джерельця,
Із лісу, степу, із трави...
Прийми його до свого серця
І з рідним словом вік живи.

Земля нам мову дарувала
Барвисту, щиру, як весна.
І українською назвала.
Між різних мов — така одна!

В ній все найкраще і єдине,
А серце в ній наснагу п’є.
Бо рідна мова й Україна —
Це найдорожче, що в нас є!
Красоткіна

Боби
Зачепився за сучок
І порвав бочок
Стручок.
Ой смішні оці боби-
Всюди видно їх лоби!

[b][/b]Сунички
Чом це у Марічки
Червоніють щічки?
Бо мала Марічка
З'їла всі сунички!

Пташечки
Гойдаша, гойдашечки!-
У гніздечку пташечки,
Пташечки веселі,
Ніби на гойделі!

Ішов кіт
Через сто воріт.
До кінця дійшов,
Котеня знайшов!
Няв!

Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочці грає!

Два півники, два півники
Горох молотили.
Дві курочки, дві курочки
До млина носили.

Ходить кіт по току
У червонім ковпаку.
А миші сміються,
Аж за боки беруться.

Ой ладусі, ладки!
Спекла бабця оладки.
Маслом помастила,
Діточок вгостила.

Два- Даринці, два- Маринці,
Два- Грицькові, два- Стецькові.
Ой смачні оладки
У бабусі Ладки!

"Няу-няв! Кукуріку!"-
Чули пісеньку таку?
Киця з півником надворі
Заспівали наче в хорі.