Братія Свято-Успенської Унівської лаври повідомила Департамент інформації УГКЦ про те, що "пророцтво", яке поширюється у ЗМІ, не належить ієрм. Герману Будзінському, оскільки не існує жодних листів, письмових доказів чи осіб, які могли б засвідчити достовірність вищевказаної інформації. «Ласкаво просимо вірян і осіб, яким відомо про цю інформацію, не поширювати її і вважати такою, що не відповідає дійсності», - закликає братія Унівської лаври.
--------------------
Свої рецепти додаємо через спеціальну форму! Як правильно оформити рецепт
Практичні душпастирські вказівки про спільну молитву та піст за Україну
- доручаємо продовжувати у храмах, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву, відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями;
- закликаємо усіх наших вірних та людей доброї волі, кожного дня о 21.00 год. єднатися у спільній молитві за Україну;
- заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну;
- оголошуємо безперервний строгий піст в наших Єпархіях та Екзархатах за таким порядком:
o Понеділок – Київська архиєпархія, Донецько-Харківський Екзархат, Одесько-Кримський Екзархат;
o Вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
o Середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
o Четвер – Тернопільська архиєпархія, Бучацька Єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
o П’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький Екзархат, Мукачівська єпархія;
- доручаємо після кожної Божественній Літургії промовляти нижче подану Молитву митрополита Андрея Шептицького за кращу долю українського народу.
Молитва за кращу долю українського народу
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Грішних Твоїх синів Ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.
Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної Твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятіших Таїнств зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на Твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою Твоєю волею положиш край нашим терпінням.
Дорогоцінною кров’ю Твого Сина бажаємо надолужити Тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо Тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви Твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа.
Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать.
Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь..
Не думав я, що він колись настане, Цей час, що трансформується в сюжет: Дві ери, дві епохи, два Майдани, І дві країни…ніби з двох планет. Автобуси, міліція, кордони, І клунки з "тормозками" у руках, Забуті і недіючі закони, І навіть різне небо у очах. Хтось хоче бути в небі зорельотом, І прогоріти свій короткий вік, А куликам достатньо і болота, Болотом завжди хвалиться кулик… Одні летять, бредуть, чи доповзають, Змішавши в серці людяність і лють, І їх пакують, в'яжуть, закривають, Їх вже вбивають... а вони все йдуть. А мешканців прилеглої планети, В Маріїнський… В Потьомкінське село… Їм напинають правильні намети, Проводять воду, світло і тепло. Одні лежать рядами на підлогах, Вслухаючись у шум нічних атак, І вороном чатує на дорогах, Надійний друг "тридцятих" - автозак! А іншим з польової кухні кашу, Гарячий чай і блоки сигарет, Стоять на двох майданах наші й наші, Та виглядає, ніби з двох планет. Поділені водою з водометів, Затягнуті в лиху, погану гру, Поділені брехнею в Інтернеті, Поділені межею по Дніпру. Поділені коктейлем, що палає, І чорним димом відшумілих шин, Поділені…Доведені до краю, Розділені Отець і Дух, і Син… Осліплені, замиті кров'ю очі, І кулі, що влучають в об'єктив, Плач матері, і зойк грудей дівочих, Два місяці пустих…порожніх слів… Заяви, маніфести, протоколи, Скінчились між "Динамівських" колон… Згорів портрет філософа футболу, Накривши тілом рідний стадіон. Бо з двох боків підвозяться набої, І гострить брат на брата чорний ніж, Моя країно, все це не з тобою, Вщипни себе, бо, мабуть, ти ще спиш. Красуне спляча…скільки ти проспала, Того,що в світі доброго було, Закресли день, коли ти дозволяла, Корону одягнути на чоло. Ти припиняєш буть смиренним птахом, Скажи це всім, забудь тваринний страх: Що той, хто сам себе назвав монархом, Відповідати має, як монарх. За те, що відстояли на колінах, За тих, що вже не мають вороття, За те, щоб пожила моя країна, Не на Майданах, а одним життям. Щоб молячись за скам'яніли "душки", Кучкуючись, як мухи в молоці, Пішли на вік в тумани "простітушки", Стискаючи дві сотні у руці. Щоб після щирих слів святого Папи, Про істину возведену на трон, Голубку білу не хапали лапи, Розлючених і жадібних ворон…" Петро Мага
Всеукраїнський Євромайдан
30 січня 2014 23:48
Навігація 
