Думаю нашим татусям буде приємно, що є вірші про них і для них.
Давайте будем додавати вірші і зазначати автора віршів.

Список

ТАТО Р. Завадович
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться - сонце гріє,
Він різні гарні ігри-забави
Придумати уміє.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато.

МІЙ РІДНИЙ ТАТУСЬ
Р. Завадович
Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.

Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,
І пораду він дає, як то в світі жити
І за руку проведе, там де слизько йдеться,
З ним дитина не впаде, і не підслизнеться
Він працює цілий день, а з роботи прийде,
Наче сонце золоте зразу в хаті зійде
Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,
Добре в кого тато є, той що діток любить.
А без тата що робить? Суму повна хата!
Боже, милий, подаруй, усім діткам тата,
А моєму подаруй здоров"я багато
Щоб зі мною завжди був мій рідненький тато!!

Батьківська оселя

Все так просто! Просто й звично.
Батьківська оселя і садок.
Півень ось співає на порозі зично
І вмивається кицюня за вікном.
Хвіртка двору. Виноградне листя.
Мамин стільчик. Татусів ослін.
Шелестить тополя білим листом,
І троянда пелюстками шле уклін.
Як колись було: все просто й звично!
Тільки вже без мами. І без тата ми.
Батьківська оселя нас стріча привітно,
А батькиз портретів тішаться дітьми...

Автор Саша Моїсеєнко

Бажання серця

Мій любий тату! Так бажаю
До тебе голову схилити...
І плачуть очі, бо не знаю,
Чим тугу серця загасити...
Тебе я хочу обійняти,
Покласти руку на плече.
Та влада часу - розділяти!
Небесне все і все земне...
Тобі там добре, я це знаю!
Ти там із мамою разом...
І тихо вас обох благаю,
Відчуйте серденька тепло…

Автор Саша Моїсеєнко

Привіт всім! Я новачок на сайті .Вирішила подати на ваш суд вірш ,який написала на татові 60 років.

Земля в осінньому полоні,
Птахи у вирій вже летять
І щедрий вересень в долоні
Тобі насипав 60 !
Хай жовте листя опадає
Й роки,мов коні,риссю мчать
Але душа твоя питає:
"Хіба ж мені не 25?
Хіба ж мені не тих 17
Коли ступив ти за поріг своєї хати,
Й дивний шлях той
У Сьомаки тебе привів.
Де ясні зорі до світання,
Й коса, заплетена в вінок-
Ти тут зустрів своє кохання
Тут перші кроки діточок.
Твоєї внучки дзвінкий щебіт-
Вона ,як сонечко в житті
Й землі твоєї тихий шепіт-
В натруджених долонях мозолі...
Ти озирнешся у минуле-
Роки,мов коні,мчать і мчать,
Та хай душа твоя співає-
Мені сьогодні-25!

Тато
У першу подорож на татових плечах.
І перші сльози в татові долоні.
Сувора ніжність в лагідних очах.
І тепла сивина на його скронях.
М’яка колючість рідної щоки,
І посмішка в промінчиках любові.
Легенький доторк дужої руки.
І справжня мудрість батьківського слова.
Повиростали доньки і сини,
Повилітали з батьківської хати.
Скриплять старі поважні ясени.
І дякують за нас, наш рідний тату.
За те, що вчив, ростив і годував,
Молився в ясну днину й серед ночі,
В дорогу на світанку проводжав,
Ми знову й знову дякувати хочем.
Молитви Ваші — крила для дітей.
Аж поки Ваше серце битись буде,
Молитва у життя нас поведе,
І Сам Господь про долю не забуде.
Благословіть на щастя нас, дітей,
З благословенням в світі так безпечно...
Хай скотиться скупа сльоза з очей,
Це не біда... В любові це доречно

Я рідко говорю,
Що я тебе люблю
Ти рідко чуєш те,
Що так мені потрібний.
Це в ритмі наших днів.

Хоч ти завжди умів
Підтримати мене.
Спасибі тобі, рідний!

Хоча я не назву
Усіх своїх подяк.
Їх знає тільки Бог.
І в серці їх ношу я.

Але скажу: “Пробач”.
За те, що рідко так
Твій рідний щирий сміх
Крізь справи поряд чую.

Я пам’ятаю все.
З дитинства до тепер.
І знаю що мені,
Ти ладен світ віддати.

І хочеться, щоб час
Усі проблеми стер.
Я так тебе люблю.
Спасибі тобі, тату…

джерело http://meri.kiev.ua/virsh-dlya-tata/

Батькам
POSTED ON 22.04.2008 BY MERI :)
Про наших двох самих рідних людей, які нас люблять і бажають лише щастя
У батьків така доля – чекати їх дітей. Фото by magicfolk

В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля -
Нас чекати…
На кожну звісточку
І слово,
Вони -
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки…

Тож пам’ятайте,
Що десь там
Матуся молиться,
Щоб Вам
В житті не так як їй жилося.
Хоч вкрила сивина волосся
І в тата сили теж не ті,
Батьки не вічні…
Тож в житті,
Рідненьких їх не забувайте
Пишіть, дзвоніть і приїжайте…

2002
Джерело http://meri.kiev.ua/batkam/