Псалом Давидів. Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний. Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений. Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування… Я став говорити своїм язиком: Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру! Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села. У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте! А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона! Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного! Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь… Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села. Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого, хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні, бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма, що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські, що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували! Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив! Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте, не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби, коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє. Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх, тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму! Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода! Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді: блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!
Псалом 127
Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його! Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі! Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові! Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа! Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя, і побачиш онуків своїх! Мир на Ізраїля!
Повідомлення відредагував Ксенічка - 26 березня 2013 11:55
Хваліте, Господні раби, хваліть Ім'я Господа! Нехай буде благословенне Господнє Ім'я відтепер і навіки! Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє Ім'я! Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса! Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного, щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його! Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника, що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають! Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села. Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати… Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села. Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого! Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову, не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села. Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило! Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!… Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль! Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних, тільки праведні дякувати будуть Іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
Господи, випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було… Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!… Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
На благословення у добрiй справi й захист вiд нечисті та лукавих людей.
Псалом 57
Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите? Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі. Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці, їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє, що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного! Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі, бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену! А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!