Псалом 85

85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,

2

(85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.

3

(85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!

4

(85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!

5

(85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?

6

(85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!

7

(85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,

8

¶ (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!

9

(85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.

10

(85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,

11

(85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.

12

(85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.

13

(85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.

Псалом 86

Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!

2

Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!

3

Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,

4

потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,

5

бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!

6

Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,

7

в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!

8

¶ Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!

9

Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,

10

великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!

11

Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!

12

Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,

13

велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!

14

Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...

15

А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,

16

зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!

17

Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!

Псалом 87

Основа його на горах святих,

2

Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.

3

Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.

4

¶ Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.

5

і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!

6

Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.

7

і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

Псалом 88

88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

2

(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

3

(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

4

(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

5

(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

6

(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

7

(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

8

(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

9

(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

10

¶ (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

11

(88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

12

(88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

13

(88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

14

(88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

15

(88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

16

(88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

17

(88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

18

(88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Псалом 89

89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

2

(89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

3

(89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

4

(89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

5

¶ (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

6

(89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

7

(89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

8

(89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

9

(89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

10

(89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

11

(89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

12

(89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

13

(89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

14

(89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

15

¶ (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

16

(89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

17

(89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

18

(89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

19

¶ (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

20

(89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

21

(89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

22

(89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

23

(89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

24

(89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

25

(89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

26

(89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

27

(89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

28

(89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

29

(89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

30

(89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

31

(89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

32

(89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

33

(89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

34

(89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

35

(89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

36

(89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

37

(89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

38

¶ (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

39

(89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

40

(89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

41

(89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

42

(89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

43

(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

44

(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

45

(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

46

(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

47

(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

48

(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

49

(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

50

(89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

51

(89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!

52

(89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

Псалом 89-90

Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

2

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

3

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

4

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

5

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

6

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

7

¶ Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

8

Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

9

Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

10

Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

11

Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

12

¶ Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

13

Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

14

Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

15

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

16

Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

17

і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Псалом 90-91

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,

2

той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!

3

Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,

4

Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.

5

Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,

6

ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

7

впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...

8

Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,

9

¶ бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!

10

Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,

11

бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,

12

на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!

13

На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!

14

Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

15

як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

16

і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

Псалом 91-92

92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,

2

(92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою

3

(92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,

4

(92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!

5

(92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,

6

(92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!

7

¶ (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,

8

(92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!

9

(92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!

10

(92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.

11

(92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!

12

(92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,

13

(92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,

14

(92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,

15

(92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

Псалом 93

Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!

2

Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!

3

Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,

4

та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!

5

Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!

Псалом 94

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

2

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

3

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

4

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

5

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

6

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

7

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

8

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

9

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

10

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

11

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

12

¶ Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

13

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

14

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

15

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

16

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

17

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

18

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

19

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

20

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

21

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

22

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

23

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!