ole4ka, щиро дякую за такого доброго доповнення до теми.Золоті слова.
Цитата: Tatiana
Обов"язково потрібна, це ліки для душі.
Цитата: маргарита
продовжуй !!!
Цитата: Майя Шутенко
Мені подобається,чекаю продовження!
Цитата: Olenochka
і я чекаю
Цитата: Наташка
звичайно варто продовжувати
Цитата: Іриска
дещо справді допомагає.
Цитата: Darka
обовязково продовжувати дописи
Цитата: julechka
100 відсотків)
Дорогі дівчатка, щиро дякую вам за відповідь, дякую всім хто відповів персонально..дякую тим хто писав в репутацію..Хай береже Вас Господь та благословляє на щасливе та повне земних благ життя!!
Життя — це просто дивна казка, В яку приходимо лиш раз. Тут для людей любов і ласка, І світло сонечка для нас. І небеса бездонні сині, Чарівні зорі в небесах. Ключі високі журавлині, І вся оця земна краса. Життя складне, але чудове, Ми робимо в нім відкриття. Й завжди ідемо в невідоме, Тим цікавіше нам буття... Привабливіше, яскравіше, Є для фантазії політ. І манять вдаль путі світліші... І ти не йдеш — летиш у світ! Є і різкі в нім повороти, Де випадаєш із сідла. Завертять враз круговороти... Бувають і такі діла. Та все проходить, час спливає, Нова мета нас кличе вдаль. В житті усякого буває, Та за минулим нам не жаль, Бо кличуть знов нові дороги, Під ноги стеляться путі. Чекають радощі й тривоги Щодень у нашому житті. Життя складне, але цікаве. Його не взнаєш до пуття. Буває радісне й лукаве... Але... Спасибі за життя! Н.Красоткіна.
Бажаю вам щастя!!
Повідомлення відредагував Ксенічка - 10 червня 2013 01:54
Австрійський поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю. На розі цієї вулиці знаходилась жінка старшого віку та просила милостиню у перехожих. Вона сиділа нерухомо постійно на одному й тому ж місці, як статуя, з простягнутою рукою та опущеними до землі очима. Рільке ніколи не давав для неї милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш. Якось француженка запитала поета: - Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідній жінці? - Ми мали б дати їй щось для серця, а не тільки для рук, - відповів він. Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що тільки-но почала розпускатися та дав цю троянду убогій жінці. Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета, підвелася з землі та поцілувала його руку і пішла, притискаючи троянду до грудей. Цілий тиждень її ніхто не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці - мовчазна, нерухома, як і раніше. - Чим вона жила всі ці дні? - запитала молода француженка. - Трояндою, - відповів поет.
--------------------
Коли береш наповняються руки,коли віддаєш наповняється серце.
"Сім порад для життя від св. Івана Боско". Перша порада.... Здійсни свою мрію
Мрія - це сенс кожного життя. Потрібен горизонт для того, щоб рухатися вперед до нього і так само потрібна велика мрія, щоб йти по житті. Молодь, яка живе ідеалами, яка багато мріє, яка постійно багато вимагає і в своєму максималізмі є така нестримна, може змінити світ. Молодь є майбутнім світу. Кожен повинен мріяти і прагнути здійснення своєї мрії, бо Господь створив нас усіх дуже різними і в серці кожного є дуже різні мрії. Цей поклик, який відчуваємо - це поклик самого Бога, це Він заклав у нас мрії, і коли ми мріємо та зі всіх сил прагнемо їх здійснення, то виконуємо Божу волю.
Отець Бруно розповів притчу про маленьку дівчинку, яка віддала все, що мала, щоб купити коралі для своєї старшої сестри. Все, що мала - це немов удовині лепти - іграшки, старі монети, ґудзики - все найдорожче дитячому серцю, принесла в торбинці і висипала на прилавок перед продавцем. Його зворушене серце зрозуміло дитячу любов, і дитинка змогла отримати те, що хотіла. Так само й ми повинні мріяти та вірити у свою мрію усім серцем, а Милосердний Отець допоможе нам її здійснити.
Серце вчить нас любити, беззастережно, щедро, щиро. Воно, немов дитина, швидко забуває образи, не вміє довго гніватися, пробачає. Серце завжди прагне більшого, любить життя тільки тому, що може битися у грудях. Отець Бруно до цього пункту припасував притчу "Троянда також важлива": про жінку, яка просила милостині, й коли один чоловік подав їй до рук свіжу троянду, то вона встала і пішла. Її не було цілий тиждень. І коли інші питали, за що вона жила цей тиждень, то відповідь була одна: вона жила весь тиждень з цієї троянди. Бо є речі, які наповнюють наше серце і це дуже важливо. Всі ми потребуємо, щоби хтось наповнив наше серце. Любов до життя переповнює серце автора цих слів. Коли вкінці Бруно Ферреро запитали про те, коли він був найбільше щасливий, то отець відповів: "Я є зараз щасливий - тут, з вами!".
Повідомлення відредагував Ксенічка - 17 вересня 2013 16:27
У притчі про бабусю, яка молилася у церкві, і внучка, який, споглядаючи червону лампадку, питався: "Бабусю, ми підемо, коли ввімкнеться зелене світло?" розповідається про сучасне суспільство. Багато з нас так живе - приходить до церкви і чекає, коли ввімкнеться зелене світло, щоб врешті можна було піти. Але небо не є "десь там", Царство Боже є між нами, Бог є між нами тут і тепер, вже від зараз.
В іншій притчі Господь вирішив відвідати містечко й, прибувши, застав велику кількість людей та не знайшов серед них тиші. Було дуже гамірно, а Бог мовчав і коли Його залишили на ніч у храмі, то наступного ранку всі стіни були розписані одним словом: "Увага!" - воно було всюди. Ми самі безмежно спраглі уваги до Бога, часом навіть не здогадуємось, що це наша фундаментальна потреба - зауважити Господа, який так близько!
Мабуть, багато-хто в цей момент глянув на свої долоні. Це прозвучало як заклик! Заклик до дії, до реалізації тих талантів, які Господь так щедро нам дав. Можемо їх помножувати, розвивати, тим самим здійснюючи Господній задум щодо нас. Знаємо, що Ісус Христос вчить нас помножувати свої таланти щоб не бути слугою злим, але добрим, який вірно служить своєму Пану.
Повідомлення відредагував Ксенічка - 17 вересня 2013 16:30
"Гормон щастя" або життя без депресії., Українки живуть без депресії чи не так?
17 квітня 2013 00:20
дякую Дарка 
Навігація 
