[i]
Дорога Мар"яночко,щиро дякую за те,що ми тут разом.

Дорога Юлічка дуже гарна знахідка.Дійсно саме Господь знає краще за нас ,що нам потрібно на даному етапі життя.

Дорогі дівчатка, хочу щиро привітати вас з святом Благовіщення!![i][b]Нехай Господь благословить ваші родини добром ,миром, здоров"ям ,любов"ю та достатком.

От і чистий четвер на підході...

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Дівчата мені прислали книжку, точніше записи одного довгожителя з Закарпаття, який прожив 104 роки Андрій Ворон. Читаю з захопленням, і подумала можливо вам би це було цікаво прочитати, там 30 сторінок, я дам тут один абзац :) якщо когось зацікавить, то будь-ласка вишліть мені в ПП свій імейл і я вам перешлю. Скажу чесно що чим дальше читаю тим цікавіше а починається так:
«Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю одну роботу. Веду бесіди з одними людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в одне ліжко...Минають літа, але ніщо не міняється — ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно...»
І ще маленкий уривок: "Не май одразу по кілька великих бажань. Водночас долають лише одну вершину.
Не метушися. Будь зібраним і завжди пам'ятай, чого хочеш. Тоді навчишся вибирати головне з-поміж дрібного."

Християнська легенда
Св. Апостол Петро та управління світом

Одного дня після пробудження святий Петро відчув дивне натхнення; захотів керувати світом. Він не насмілювався висловити своє недоречне прагнення, але Ісус Христос прочитав це в його серці:

— Думаєш, що це легко?

— Може, й ні, — зізнався святий Петро. — Але хотів би спробувати.

— Добре, — відповів Ісус. — На один день сядеш на троні і керуватимеш світом.

І святий Петро опинився на золотому троні, звідки бачив увесь світ — міста, країни, села і всіх людей. Його погляд зупинився на одній старенькій, яка спокійно сиділа на луці, а в той час біла корова і її теля паслися обіч. Якийсь чоловік, проходячи повз неї, затримався і запитав:

— Що ти робиш?

— Пильную корову і телятко. Але тепер захотілося мені їсти, отже, піду щось з'їм.

— А корову і телятко візьмеш зі собою?

— Ні, залишу тут.

— Самих? Не боїшся?

— Ні. Господь Бог заопікується ними.

Святий Петро почув ці слова і, свідомий своєї відповідальності, покинув трон у небесах і зійшов на луку, щоб доглянути тварин, бо не міг зрадити довіри старенької, котра довірилась Богові. Але раптом з'явився рій мух, які налетіли на телятко. Телятко смикнулось, брикнуло і, врешті, почало втікати, а корова за ним.

— У нелегкому становищі опинився я, — мовив до себе святий Петро. Але, прагнучи залишитись на висоті, без вагань, мов стріла, побіг за тваринами. Біг так, що волосся на голові стало дибки. Спершу мусив перестрибнути рів і ледве не перекинув цапа, потім був живопліт, на якому роздер штани, врешті, мусив переплисти річку, в якій ледь не втопився. Але, подолавши усі перешкоди і нарешті наздогнавши втікачів, відчув, що страшенно змучений: у нього перехоплювало подих і підкошувались ноги. Однак схопив тварин за хвости і затягнув назад на луку саме в той момент, коли туди повернулася старенька. Задоволений, що успішно справився зі своїм обов'язком, не показуючись їй, апостол повернувся на небо.

Коли Ісус побачив, що Петро повертається, запитав:

— Ну як, сподобалася тобі роль царя світу?

- Боже Милостивий, це не для мене! Благаю Тебе, звільни мене від цього обов'язку. Я так намучився, щоб не засмутити стареньку! А як би я зумів відгукнутися на всі молитви, котрі возносяться до неба?

Повчальна історія
Священик і дощ

Вже більше тижня безперервно пекло сонце. Була страшенна засуха. Весь врожай на полях, в городах почав сохнути. Люди в розпуці не знали, що мають робити. Священик на проповіді в неділю сказав:

— Це, видно, кара Господня за ваші гріхи. Врятувати нас може тільки молитва до Господа за прощення гріхів і прохання, щоби зіслав на наші поля дощ. Розійдіться тепер по домах, моліться щиро, дотримуйтесь увесь тиждень посту і вірте, що Господь вислухає вас. На другу неділю приходьте до церкви, і спільно відправимо Службу Божу в намірі дощу.

Усі вірні послухали пораду свого душпастиря, розійшлися по домівках, постили і молились увесь тиждень, а в неділю прийшли до церкви, як було сказано.

Коли священик побачив їх у церкві, з обуренням вигукнув:

— Вертайтеся додому! Для недовірків не буду правити Служби Божої.

— Але ж панотче! Ми прийшли з повною вірою, що Бог вислухав наші молитви, — сказали прихожани.

— З вірою? — обурився священик. — А де ж ваші парасолі? Чому не взяли їх зі собою? То така ваша віра!

Сьогодні прислали мені лист з біографією святої Маріі-Бернадети я в захоплені, до цього я незнала про цю святу. Прочитайте як маєте хвилинку.