Я гіпотонік- тому з заплющеними очима повзу на кухню, щоб випити чашечку кави, але в вихідні люблю повалятися в ліжку подовше або залізти відразу в інтернет


По- перше, в Львові ( і цю мрію здійсню обов" язково!!!) , а ще - на дрімфудівській зустрічі.

Навіть, не знаю... Мабуть, поки що нічого Хоча ні! Хотіла б схуднути, але дуже-дуже ледача!

Однозначно, осінь!!!! Обожнюю!!!!!!


Щирість. Ненавиджу брехню і майже ніколи не прощаю.
Свого часу я побувала в Турції і Греції, на Мальті, в Іспанії, Франції, 3 роки жили в Польщі, мандрували трішки, а останнім часом хочеться пізнати Україну. Кілька разів збиралися в Карпати, але завжди щось не пускало. Хочеться побачити Шацькі озера, побувати в Кам"янці- Подільськім і ще багато-багато де.

Ланочка

1. моє улюблене запитання:

як Ви познайомилися з чоловіком? іяк він вам освідчився

2. Чи бачили десь тепер своїх колишніх залицяльників? і як то за стільки років їх побачити??? (питання трохи не коректне, але так хочеться задати якесь не стандартне і цікаве запитання)

3. і третє: якого кольору ваша кухня?

lana,
1. Який улюблений парфум?
2. Яке є хоббі?
3. Чого боїтесь в житті?

lana,
Сьогодні ввечері ви повинні назвати слідуючу людину,яку ми тут будем засипати запитаннями))))))

З чоловіком я побачилася випадково наприкінці серпня на подвір"ї у своєї знайомої, а його колишньої сусідки. Це було коротке, ні до чого не зобов"язуюче знайомство, про яке, зазвичай, не пам"ятають. А ввечері знову ж таки випадково зустрілися в будинку культури. Утворилася (не побоюсь цього слова) випадкова весела компанія з незнайомих або мало знайомих людей, спочатку потанцювали, потім погуляли по місту, пізніше проводжали по черзі (звісно, дівчат) додому... А коли проводжали нас з подругою, Сергій попросив дозволу прийти наступного дня , в понеділок. А вже в п"ятницю він мені освідчився, в суботу познайомив зі своїми батьками, які попросили нас зачекати з весіллям, доки їх молодшого сина заберуть до армії ( бо на той час у нас виряджання дорівнювало весіллю), то ж побралися ми аж десь за півтора місяці (22 жовтня 1983 року). З тих пір разом.

Любовь? Да нет! Откуда!!!! Вряд ли это!!!!!
А просто так: уйдет- и я умру...

.
Усіх? - звичайно, ні! Мабуть, не всіх ї згадаю....:)))))))



Запрошую поглянути

Який улюблений парфум?

"Хот кутюр" від Жіванші, але зараз ніде не можу придбати- самі підробки.

і " Ніна Річчі" - спасибі, сестричка подарувала, справжнісінькі.



Я про нього писала вище- квітникарство.



Звісно ж, боюся за рідних, за внучат особливо.
Боюсь, стати для когось тягарем.
Боюсь за батьків, бо дуже вже слабенькі.
Боюся ввечері йти по вулиці.
І ще багато-багато чого...

lana,
Шановна наша ЛАНОЧКО,назвіть слідуючого опитуваного.А вам величезне дякую.

Хочу звернутися до Майєчки Шутенко

1. Який день свого життя хотіла б повторити "на біс"?
2. Яка риса твого характеру, на твою думку, найголовніша?
3.Коли б тобі впіймалась золота рибка, яке б бажання ти їй загадала?

Я хотіла б ще раз... заглянути в той прекрасний ,незабутній день...,коли мій чоловік ..перший раз освідчився мені у коханні!!!!!Це було так романтично!


Найголовнішою моєю рисою є-безмежна любов до рідних та близьких людей,до навколишнього світу,до всього живого!Завжди з радістю поспішаю на допомогу всім,хто мене чекає,у будь-який час.


Світланочко,звісно,бажань у кожної людини багато,але Золота рибка може виконати тільки три:
1.Для мене в житті найголовніше і найцінніше-це мої близькі.Просила б для них довгих років життя,щасливої долі,і здійснення мрій!!!
2.Щоб всі люди відносилися один до одного,як до свого ближнього і бажали тільки добра.
3.Я -медпрацівник і кожного дня бачу хворих ,яких мені шкода всім серцем...Просила б Золоту рибку дати мені сили і вміння зцілювати людей ,дарувати їм здоров"я і радість !!!!

А можна з цього місця трішки детальніше?

Світланочко!
Ми зустрічалися 5 років,це було листування.,чоловік мій навчався у військовій академії,приїздив тільки у відпустку.Листи від нього ,наповнені ніжними почуттями і теплими словами кохання ,зберігаю по сьогоднішній день.Вони лежать у книжковій шафі, перев"язані рожевою шовковою стрічкою,пам"ять про нашу юність...,а чоловік зберігає мої листи.Про них я дізналася не так давно,бо сховані були далеченько. Була здивована,коли знайшла.
Згадую той прекрасний вечір біля річки...Літо,червень місяць,зоряне небо,повітря наповнене ароматом ніжних польових квітів і поруч мій коханий.,молодий красень-офіцер у парадній формі..Після довгої прогулянки ,віршів і розповідей...в якусь мить він зупинився ,взяв своїми теплими ,вологими від хвилювання руками, мої руки ,поцілував їх і прошепотів: "Я Тебе люблю",,"Я Тебе дуже-люблю"..,-повторив він так солодко ....,а у мене тануло серце від почуттів ...
Для мого чоловіка,це була дуже велика подія,тому що він надто сором"язливий !У нього пульс був..-до 90,майбуть...,не кажучи про все інше!
Потім ми ще довго гуляли,майже до ранку!!!