А вже третій вечір

А вже третій вечір, як дівчину бачив,
Ходжу коло хати, її не видати

Вийди, дівчино, вийди рибчино,
Вийди серденько моє

Не вийду козаче, не вийду соколе,
Не буду стояти цей вечір з тобою

Вийди, дівчино, вийди рибчино,
Вийди серденько моє

Допоможи, Боже, на рушники стати,
Тоді не розлучать ні батько, ні мати.

Правда, дівчино, правда рибчино,
Правда, серденько моє.

А ти, старий калабаю

А ти, старий Калабаю, Калабаю,
Пусти ж мене, хай гуляю, хай гуляю,

А коли я Калабай (2)
Сиди вдома, не гуляй

А ти старий діду-дід, діду-дід,
Дай ми гроші на обід, на обід,

А коли я старий дід, (2)
Маєш дулю на обід

А ти старий бику-бику, бику-бику,
Дай ми гроші на музику,

А коли я старий бик, (2)
Сиди вдома без музик

Танцювала риба з раком, риба з раком,
А петрушка з пастернаком,

А цибуля з часником, (2)
Дівчинонька з козаком.

А салата дивувала, дивувала,
Як петрушка танцювала, танцювала,

А буряк, як дурак, (2)
Сидів вдома собі так

Баба і курчата

Задумала бабусенька тай забагатіти,
Підсипала куріпочку, щоб вивела діти

Кво, кво, кво, кво, кво,
Кво, кво, кво, кво, кво, кво.

Ой, пігнала бабусенька куряточка пасти,
Сама сіла на приспоньку куделичку прясти.

Дир, дир, дир, дир, дир,
Дир, дир, дир, дир, дир, дир.

Ой, хмариться, туманиться, став дощ накрапати,
Стала баба куряточка в хату заганяти.

Ціп, ціп, ціп, ціп, ціп,
Ціп, ціп, ціп, ціп, ціп, ціп.

А ще троє не загнала, вже двоє стоптала,
Обернулась, спотикнулась тай на третє впала.

Ох, ох, ох, ох, ох
Ох, ох, ох, ох, ох, ох

Багато сонця всюди

(Муз. Фр. Лєгара)

Багато сонця всюди,
І цвітів у садку,
Кує десь в нім зозуля,
І кличе все ку-ку!
Ку-ку, ку-ку,
Ку-ку, ку-ку, ку-ку,
Кує десь в нім зозуля,
І кличе все ку-ку!

Збирають діти цвіти,
Вже кожне у вінку,
А ген згори зозуля,
Кує їм все ку-ку!
Ку-ку, ку-ку,
Ку-ку, ку-ку, ку-ку,
А ген згори зозуля,
Кує їм все ку-ку

Був собі хлопець

Був собі раз пустий хлопець,
Веселий та гойкий,
Він до школи не ходив,
Лише стріляв бомки.

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
Лише стріляв бомки.

Раз він пішов до сусіди,
До Івана Мушки,
Та в городі висмикав він
Моркву і петрушку.

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
Моркву і петрушку.

Напхав повно у кишені,
Суне, як барила,
Аж тут дядько Іван Мушка
Його здогонили

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
Його здогонили

Вхопив дядько пустуна
За чуприну чорну,
Та всю моркву солоденьку
З усіх кишень горне

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
З усіх кишень горне

Тай положив на коліно,
Насипав му "бобу",
Аж відлежав бідачисько
Цілісіньку добу

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
Цілісіньку добу

Пам'ятав він теє все,
Моркву і петрушку -
Не раз бідний аж зжахнеться,
Як згадає Мушку

Ой, йо-йо-йой, ой-йо-йой, (3)
Як згадає Мушку

Верховино

Верховино, світку ти наш,
Гей як у тебе так мило.
Як ігри вод пливе тут час,
Свобідно, шумно, весело.

Ой нема то краю, краю,
Над ту верховину,
Коби мені поглянути
Хоч одну годину.

З верху на верх, а з бору в бір,
З легкою в серці думкою,
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє легінь тобою.

Черемоше, черемоше,
Чиста твоя вода,
Дівчинонько з Верховини,
Гарна ж твоя врода.

Літом цілим, би ніч, би день,
Хлопці гуляють тут наші,
Свобідна тут вода, огень,
Доволі хліба і паші.

Задудніли сіромахи
В полонині чути,
Якже ж тебе, Верховино,
Тяжко позабути.

Вечірній дзвін

Вечірній дзвін, вечірній дзвін,
Багато дум наводить він.

Про рідний край, де я родивсь,
Де щастя знав, і де розцвив.

Як я прощавсь, із ним один,
В останній раз я чув той дзвін

Вже вечір вечоріє

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,
А лента набої поспішно подає.
Ох, лента за лентою набої подавай, (2)
Український повстанче, в бою не відступай.

В марші цілу нічку, а в ранній зорі,
Помчались завзяті, запеклі бої.
Ох, лента за лентою набої подавай, (2)
Український повстанче, в бою не відступай.

А ворог атакує і преться що сил,
Юнак кулеметчик їх правно косив.
Ох, лента за лентою набої подавай, (2)
Український повстанче, в бою не відступай.

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.
Ох, лента за лентою набої подавай, (2)
Український повстанче, в бою не відступай.

Взяв би я бандуру

Взяв би я бандуру, настроїв заграв.
Через ту бандуру бандуристом став. (2)

А все через ті очі, коли б я їх мав.
За ті карі очі душу б я віддав. (2)

Марусенько, серце, пожалій мене,
Візьми моє серце, дай мені своє. (2)

Ген десь за горами, де сонечко сяє,
Там моя голубка з жалю завмирає. (2)