В неділю їздили з дітьми до джерела Св.Анни (це приблизно 7 км від Почаєва) Тернопільщину можна без перебільшення вважати краєм замків, джерел і легенд.За переказами, купання в цьому джерелі допомагає від багатьох недуг, а також від безпліддя.
Цей текст прихований для гостей. Для його перегляду потрібно зареєструватися.
Коли ми приїхали то вразила велика к-сть людей. Вода там якогось молочно-голубого кольору, проточна і має стабільну температуру +5-6 градусів. Діти мої пішли занурюватись, а я щось забоялась. Мерзляк по натурі і підхопити застуду - то як раз-два сказати. Таки наважилась. Ступила десь до щиколоток, Ой мамцю рідна, а воно ж таке крижане...одразу наче тисяча голок в ноги. Здавалось що ноги замурувало у кризі, але шо я? Діти пірнають а я буду морозитись? Почала сходити повільно у воду, нормально все, холод пройшов. З молитвою окунулась, але голови не мочила, не наважилась. Вийшла з того басейну і зовсім не було холодно, навпаки тепло розливалось тілом. Не вмію передати відчуття, але якась полегкість настала. фото джерела можна глянути ТУТ
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
. Чогось дряпатись мені на неї було дуже важко. Всю дорогу на деревах бачили привязані кольорові стрічки, хустинки, шнурівки і навіть капронові підколінки. Це для мене було дивне і незрозуміле. На верхівці стоїть маленька церковця, трошки нижче - джерело і поряд - підземні печери. Виявляється там треба було набрати цілющої глини. а ми не знали...Коли донька спитала в монаха, що то за печери то отримала відповідь: купіть книжечку за 6 грн і все дізнаєтесь. Неприємно вразила така відповідь. Взагалі поїздка була чудова, лише з присмаком гіркоти від того, що святі речі поставлені на широку ногу комерції. Особливо у Почаєві . фото печери (я лазила туди)
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
та і я хотіла б ще разок поїхати при нагоді. Але от ніяк не можу зрозуміти продаж плящинок пластикових з написом Святая вода. До речі в Почаєві тої води ми так і не купили, бо крамниці закриті були і храми так само. Лиш один був відкритий. Це була десь 17 година, неділя. А джерело таки вразило. Хоча ця поїздка по святим місцям дуже різниться від Зарваниці. В Зарваниці відчувається якесь піднесення, легкість, в храмі можна помолитись і ніхто тебе не відволікає балачками що з"в, коли сідати в автобус і т.д. Так само на Хресній дорозі нікому в голову не прийде викинути сміття, папірчики від печива чи морозива, а по дорозі на Божу гору було багато сміття. А ще вразило у Почаєві, коли в церкві були то перед престолом лежав килим на якому зображено було великого орла, який розпростер крила над Почаєвом. Благо орел був одноглавий, але до чого це? Ага, ще з негативного: прейскурант цін на послуги:за здоров"я одного чоло - ....грн, за упокой - ...грн. А ще таке:вход сектантам, раскольникам, униатам,пятидесятникам і т. д (перелік здоровенний) - воспрещен.
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
Ластівко, дуже гарна розповідь і екскурсія:) Я років зо три назад відвідала джерело Св. Анни, на дворі було градусів зо 2 а у воді - 5 , то мусили лізти у воду грітися:)))) А взагалі то правда, що після купання такий прилив сил, тепла і енергії настає, що думаєш, чого боялась)))))
ще фотка з печери, де треба було глину брати. навіщо там хустини лежать - ніхто не пояснив. Я там довго лазити не могла, бо живіт заважав зігнутій ходити )))
ще фото доньки біля ікони Св.Анни
-------------------- Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я змінити не можу Дай мені сили, щоб змінити те, що я можу і мудрість відрізнити одне від другого
Постійна шанувальниця "Дрімфуду", але все ніяк не наважусь приєднатись. Зараз не стрималась! Я теж була в четвер на Божій горі, озері св Ганни, Почаєві. Вражає те що чим рік тим більше ці Святині перетворюються на бізнес. В прошлому році в цій печері сиділа навколішки черга людей до одного каменю, з якого просочується волога, по переказам це сльози Матір Божої. Якщо цими сльозами мастити хворі місця, то йде одужання. Цього року монах біля цієї печері дуже негарно поводився, хамив . і люди можна так сказати обходили цю печеру. Навіть не реагував на зауваження. Прикро, бо люди йдутьне до монаха . а до Святих місць. хай там як. А подати сорокоуст за упокій чи здоровя то треба здати екзамен по біографії життя людини.