Як на мене, то краще купальники, ніж нічні сорочки, які там же продають. Я купалася в чоловіковій футболці, а були жінки в тих сорочках, так ніби нічого, поки не зайшли в воду, все просвічувало, рахуйте що майже гола.

Я у Почаєві була ще школяркою. Досі пам"ятаю, як все сподобалось. До речі, це було ще в радянські часи, тому і народу було мало, і батюшки чи монахи привітними і ласкавими.
Щодо написів, то на них увагу не треба звертати. Церква - це політична організація. Причому будь-яка церква. Моя думка, що РПЦ найагресивніша з усіх християнських, бо пнеться бути другим Римом, але різко втрачає своїх вірних (особливо в Росії). От і злиться на всіх решту християн. Ми ж не до попів ідемо, а у святі місця, які не належать жодній конфесії, що б там не говорили офіційні особи церкви.

золоті слова !

Я теж приєднуюсь... Це золоті слова.

буду якось у батьків пошукаю старі фото джерела (у мене вони точно мають бути). Ото буде цікаво подивитися

Кілька разів бувала на джерелі св.анни, возили дітей на екскурсію і до Кременця, і до Почаєва. Мене теж неприємно вражає надмірна комерція у святинях і таблички, про які ви говорили. а ще недавно читала у якійсь газеті, що джерело св. анни втрачає воду, ба її теж помпують у пляшки і продають. сумно...

Ми минулої зими також їздили в Почаїв і до джерела св. Анни

Кілька років тому мій чоловік з товаришами перед Паскою поїхали в Почаїв,і чоловік вирішив висповідатися перед святами.Став в чергу до молодого монаха і мав необережність сказати що він греко-католик. Монах певно годину на "росейській мові" вичитував йому, що то не правдива віра.
, і т.д, і т.п.Чоловік мовчки то все вислухав, а під кінець вердикт монаха був таким:"Идите, но грехи я вам НЕ ОТПУСКАЮ"Дуже прикро ,що на нашій Українській землі твориться такий маскальський "Безпредел". Може за дуже різко написала , але болить душа за такі речі.

[attachm
ent=44738]

В Почаєві була дитиною - по дорозі з Кременця (татової Батьківщини) додому. Спогади залишились неприємні - більше туди не хочу їхати: монахи з нерівними недоглянутими бородами (на відміну від монахів з Києво-Печерської лаври), величезна бочка з водою (було саме якесь свято - ми потрапили на закінчення - приїхали після обіду), і з тої бочки, вже перевернутої набік, бо води мало, хто п'є воду, набираючи долонею, хто набирає в банку, а хто брудними босими ногами в тій самій воді топчеться - нехай це святе місце, але мені було гидко і неприємно.

Ми теж були на джерелі св.Анни та у Почаєві. Були свідками того, коли ченці сварилися між собою, чи можна соборувати дитину, чи ні. Табличок ніяких я не читала, і оплачували так, як ми могли. Я взагалі дивуюсь, коли звідти приїжджають і кажуть, що треба платити багато грошей за певні послуги. Якось ченець навіть дав кущик квітів,які досі у мене вдома. А щодо відношення монахів, то вони давали поради, можливо, тому, що у нас хвора дитина.

Про це я також читала у газеті.
А взагалі ми приїжджаємо до святих місць...