ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
О. Олесь


ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський



КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
О. Пчілка


ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
О. Олесь

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Н. Забіла


ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру



ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!
С. Гордієнко

ВЕСНА І МАМА
Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!

Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!

Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...
І. Жиленко

Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!

Просинайся, річечко,
Посміхнись, струмочку
Затанцюй нам гопака,
Дощику - дзвіночку!

Розливайся радісно
По землі, проміння,
Покривай сади й луги,
Весняне цвітіння!
Н. Гуркіна


* * *
Весна іде, весна гуде,
Птахи летять і гомонять,
3 вирію знов повернулись вони
Віддані друзі весни.

Весно, весна-красна,
Ти нам співаєш пісень
І підспівує гай!
Весну, весну-красну,
Ми так чекали всі,
В зелень дерева вдягай!

Весна іде, весна гуде,
Струмки дзюрчать,
Струмки дзвенять,
Наче співають веснянку
Щиро, на всі голоси!
Ю. Турчина

Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимонька в візочку,
Літечко в човничку.





* * *
— Ой, ти весно, весно,
Ти чого до нас прийшла?
— Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком!




* * *
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко!
Дітки гуляють,
Тебе виглядають!


* * *
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!


* * *
Стук-стук, молоток,
На тім боці холодок,
А на нашім сонечко
Торкає віконечко.
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко!


* * *
Ой весна, весна днем красна,
Та й що ти нам, весно, принесла?
— Принесла вам літечко,
Зеленеє житечко
Та хрещатий барвінок,
Та запашненький васильок.


* * *
Дівчаточка – гороб'яточка,
Радьмося
Та виходьмо на травицю,
Граймося!
Та виходьмо на травицю,
В добрий час.
Нема таких співаночок,
Як у нас.

Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна – красна
У скрині гостинці.
Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.
Т. Коломієць


* * *
- Да весна, весна, днем красна,
Да що ти нам, весно, принесла?
- Да принесла я вам літечко,
- Зеленеє житечко,
Да хрещатенький барвінок,
Да замашненький васильок.
У. Кравченко


* * *
Вітер свище,
Хуга злиться,
Та сміється з них синиця
І виспівує цю ранку
У саду свою веснянку.
В. Заєць


* * *
Весна-красна надходить,
Свої крила підводить,
Над полями та гаями,
Над вишневими садами,
Над левадами студеними
Віє крилами зеленими.
Каже: «Земле, пробудися,
Квітом чистим одягнися!»

ВЕСНЯНКА
А вже краснеє сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять.
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску...
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.
О. Олесь


ВЕСНЯНКА
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
П. Грабовський


ВЕСНЯНКА
Сонечку, сонечку, уставай!
Красну весну-дівоньку розбуджай!
Хай встає — косичиться у кіски,
Наливає росоньки в пелюстки.
А ми тую росоньку із черемх
Рученьками білими та й зберем.
А ми, весно, росоньку, як даси,
Зберемо на личенько для краси.
О. Лятуринська