Завдання всі діти виконують залюбки, сміливо демонструють «домашні заготовки». Той лічить до мільйона, інший завчив таблицю множення… але вимоги до дитини полягають у наступному:
вільно лічити в межах першого десятка; лічити «двійками», «трійками», виконувати математичні дії; знати склад числа; уміти порівнювати числа (на скільки більше чи менше); знати, що таке попереднє число, наступне число; розв’язувати задачі типу: «У мене 7 яблук. Скільки не вистачає до десяти?» Зверніть увагу й на розв’язування прикладів. Задачу «7 птахів сиділо на дереві, два полетіло. Скільки залишилося?» дитина розв’яже одразу, а от над прикладом: «7 відняти 2» - буде довго думати… Письмо
Це одне з найдошкульніших питань у підготовці до першого класу. Враховуючи особливості розвитку шестирічних учнів (слабкість дрібних м’язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна втомлюваність при тривалому напруженні , недостатня сформованість зорового сприйняття графічного образу літери) рекомендуємо:
• регулярно проводити фізичні вправи для розвитку м’язів руки, ліпити (пластилін, глина), малювати, штрихувати,конструювати;
• писати елементи літер, палички, овальні, півовальні елементи, дугоподібні лінії;
• застібати - розстібати дрібні ґудзики, замки, шнурувати взуття, нанизувати дрібні предмети.
Зверніть увагу на ліворуких дітей. Не наполягайте, щоб вони писали правою рукою, адже ви таким чином можете «нагородити» їх безліччю психологічними комплексами.
Уява – це ознака творчих здібностей, шлях до успішного навчання, сприйняття образів, вміння передбачати, мислити тощо.
Є чимало способів розвитку уяви. От, хоча б такий. Запропонуйте дитині розповісти про будь-який предмет чи образ за схемою. Наприклад, нехай малюк опише людину: змалює її обличчя, вкаже вік, опише одяг, настрій... Потім ускладніть завдання: нехай дитина опише людину певної професії.
Фонематичний слух
Розвинений фонематичний слух – це умова уважності на уроці, сприйняття завдань, грамотного письма. Дитина повинна бути ознайомлена із звуками (голосні, приголосні, м’які, тверді, шиплячі), уміти виділяти перший, другий, останній звук у слові.
Слух потрібно розвивати за допомогою спеціальних вправ-ігор. Наприклад, запропонуйте дитині послухати, як ви повторюєте одне й те саме слово. Попросіть, щоб вона плеснула в долоні, коли почує інше слово.
• слива, слива, злива, слива, слива;
• малина, малина, машина, малина, малина;
• звук, звук, звук, стук, звук;
• царівна, царівна, царівна, чарівна, царівна;
• ліс, ліс, ліс, ліс, лис, ліс.
Розвиток мовлення
На час виповнення дитині шести років вона повинна мати в активі чималий запас слів (2000 – 2500). Дитина має вміти описати предмети, пояснити, що означає слово, і навпаки – за певними ознаками реконструювати слово.
Запитуйте, що таке «стіл», «машина», «парасолька»? Нехай дитина пояснює по-своєму, навіть неправильно, але вміє це робити, йде на розмову, підтримує діалог. Якщо ж малюк не може пояснити значення слова, то зробіть спочатку це самі, потім – разом із дитиною. Слова добирайте цікаві, зрозумілі. Розв’язуйте елементарні кросворди:
• будиночок, де живуть бджоли(Вулик);
• ціле поселення з бджолиних будиночків (Пасіка) тощо.
Це питання соціальної компетентності дитини. Вона повинна знати
• ім’я, по батькові батьків, їхні професії;
• домашню адресу, в якому місті чи селі, в якій країні проживає;
• знати назви пір року, місяців, днів тижня;
• орієнтуватися в часі тощо. Готуючи дитину до школи, батьки часто намагаються придбати різноманітні посібники, порадники, навіть суто педагогічну літературу. Це добре, але звичайне «натаскування» не допоможе, якщо дитина не отримає уваги, розуміння, терпіння, підтримки зі сторони батьків. Розумні, відкриті до дитини батьки заохочують своїх майбутніх школярів до спілкування з книгою, природою, навколишнім світом – найкращими посібниками у підготовці до школи.
Отож сьогодні, коли ви разом з дитиною будете повертатися з адаптаційних занять, ідучи вулицею, запитайте її : "А скільки машин проїхало повз нас? П’ять, молодець, ти такий спостережливий! А якого кольору?..."
1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
3. Не підганяйте її, розрахувати час - це Ваш обов'язок, якщо ж Ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.
4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!", "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.
6. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як Вам тяжко після важкого робочого дня).
7. Коли дитина збуджена і хоче з Вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це Ви не витратите багато часу.
8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді Ви опиняєтеся у незручному становищі.
12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там Ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.
15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.
16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.
Не усі діти в першому і в другому класах уміють швидко і нашвидко читати, деякі не можуть читати злито, виділяють в речення кожне слово, вимовляючи усе речення з неправильною інтонацією. Як же батьки можуть допомогти дітям навчитися краще читати?
Необхідно розпочати з того, що батьки з першого класу школи мають бути постійно в курсі того, що відбувається в школі (які предмети вивчає дитина, які з них важко даються, як дитина вчиться і так далі). У перших класах батькам необхідно у міру сил і можливостей перевіряти домашнє завдання дитини, допомагати вирішувати важкі задачки.
Для того, щоб навчити дитину краще читати, батькам необхідно, передусім, проявляти активність: щодня знаходити 20-30 хвилин на читання. Спершу батьки можуть самі прочитати два-три речення, показавши дитині, як це слід робити, потім прочитати ці ж речення разом, після чого попросити дитину самостійно прочитати речення. Для тренування читання підійде і заучування і промовляння приказок. В процесі навчання навичкам читання батькам необхідно проявляти терпіння і в обов'язковому порядку підтримувати дитину, переконуючи, що вона, поза сумнівом, навчиться читати добре, нашвидку і з правильною інтонацією. Похвала потрібна дитині, оскільки діти дуже ранимі і не зовсім упевнені в собі, коли у них щось не виходить, вони просто починають боятися труднощів і намагаються усіма способами уникнути того, чого бояться.
Поради психолога батькам першокласників Десять заповідей для мами і тата першокласника
· Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
· Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
· Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
· Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
· Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
· Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що Вам це цікаво.
· Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
· Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима Вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
· Частіше хваліть Вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що Ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
· Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини Ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до Вас тепер і в майбутньому.
У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1 Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для шестирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2 Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли Ви з нею будете робити тренувальні вправи, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати вправлятися у виконанні завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3 Комп'ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4 Протягом першого року навчання Ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо Ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте й за неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань Ваша дитина не буде вірити у себе.
Готуємося до школи , Поради для батьків
17 серпня 2015 23:30
Навігація 
